Дата документу 12.11.2020
Справа № 337/2592/20
Провадження № 2/334/3162/20
12 листопада 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,
при секретарі Череп М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Сторони одружені з 21 червня 2014 року, шлюб зареєстрований Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 38.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Позивач звернулась в суд з позовом про розірвання шлюбу, вказавши в заяві, що їх сім'я фактично розпалася з квітня 2020 року через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя. Відповідач нехтує сімейними цінностями, між ними постійно виникають сварки, свідком яких стає малолітня дитина, що впливає на її психічний стан, що спричиняє їй та дитині душевні страждання. На даний час вони спільного господарства не ведуть, сімейних відносин не підтримують. Вважаючи примирення та подальше збереження сім'ї неможливим, просить розірвати шлюб, оскільки він існує формально та відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Крім того, відповідач участі в утриманні дитини не приймає, є працездатним, фізично здоровим, інших утриманців не має.
Позивач просить розірвати шлюб, стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання сторони не з'явились, надали суду заяви в яких, просять суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги позивач підтримує, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб, який був зареєстрований 21 червня 2014 року Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 38.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
На теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивачка не бажає зберегти шлюб. Оскільки позивачка на розірванні шлюбу наполягає, відповідач не заперечує то їх шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
Крім того, у відповідності зі ст. 113 СК України, особа, що змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо вимог про стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; інші обставини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Виходячи з вищевикладеного та обов'язку батьків утримувати дитину до її повноліття, передбаченого ст. 180 СК України, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) відповідача, тобто у пропорційній частці передбаченій ст. 183 СК України.
Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Питання про судові витрати вирішити відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-4,12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 141, 200, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 21 червня 2014 року Запорізьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис № 38.
Після розірвання шлюбу відновити позивачці дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Матвіївка, Вільнянського району, Запорізької області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі однієї чверті всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення допустити до негайного виконання в частині стягнення аліментів, але не більше ніж за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Матвіївка, Вільнянського району, Запорізької області в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Ісаков Д.О.