Провадження № 1-кс/331/1968/2020
Справа № 331/4059/20
10 листопада 2020 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
02 листопада 2020 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність слідчого, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування вимоги, викладеній в скарзі, зазначено, що 21.10.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із вмотивованою заявою про скоєння злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України. Дану заяву було зареєстровано в журналі ЄО № 19869 від 21.10.2020 р. В подальшому, працівники Олександрівського ВП в усній формі відмовили ОСОБА_3 , у наданні будь-якої інформації щодо: внесення відомостей до ЄРДР; реквізитів досудового розслідування; інформації про прийняті процесуальні рішення по матеріалу ЄО № 19869; про хід досудового розслідування тощо.
22.10.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до канцелярії Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з письмовим запитом про надання актуальної інформації за результатами розгляду його звернення від 21.10.2020 р. про скоєння злочинів та надання передбачених КПК України процесуальних документів з цього приводу.
Станом на 02 листопада 2020 року жодних дій, спрямованих на внесення наданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства, даним органом досудового слідства не вчинялося.
Заявник вважає, що посадовими особами Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області не виконані вимоги, передбачені ч.1 ст. 214 КПК України.
На підставі викладеного, просить слідчого суддю зобов'язати уповноважену особу Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості та розпочати розслідування на підставі заяви ОСОБА_3 від 21.10.2020 р. про вчинені кримінальні правопорушення.
Заявник у судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, зазначивши, що скаргу підтримує та просить її задовольнити.
Представник Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.
Частиною ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З матеріалів справи вбачається, що представник Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області належним чином повідомлявся про розгляд скарги, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма.
Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності представника Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Слідчий суддя, вивчивши доводи, наведені у скарзі, та додані до неї документи, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 21.10.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із вмотивованою заявою про скоєння злочинів, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 190 КК України. (а.с. 4-5) Дану заяву було зареєстровано в журналі ЄО № 19869 від 21.10.2020 р. В подальшому, працівники Олександрівського ВП в усній формі відмовили ОСОБА_3 , у наданні будь-якої інформації щодо: внесення відомостей до ЄРДР; реквізитів досудового розслідування; інформації про прийняті процесуальні рішення по матеріалу ЄО № 19869; про хід досудового розслідування тощо.
22.10.2020 р. ОСОБА_3 звернувся до канцелярії Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з письмовим запитом про надання актуальної інформації за результатами розгляду його звернення від 21.10.2020 р. про скоєння злочинів та надання передбачених КПК України процесуальних документів з цього приводу. (а.с. 3)
Згідно ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до Листа № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме п. 2 зазначено, що у ст. 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Кожен, чиї права та свободи викладені у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи (Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам-членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 року).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права, що визначено у рішенні ЄСПЛ «Chahal v. the UK», n. 145.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ 13.12.2012 року «Souza Ribeiro v. France» визначено, що особлива увага має приділятися забезпеченню оперативності вирішення питань, порушених при зверненні до засобу юридичного захисту, оскільки не виключено те, що надмірна тривалість такої процедури може позначитися на адекватності такого засобу.
Заява ОСОБА_3 про вчинення дій, що містять ознаки кримінального правопорушення від 21.10.2020 р., була отримана 21.10.2020 р. відповідальним працівником Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Після цього жодних дій, спрямованих на внесення наданих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства, даним органом досудового слідства не вчинялося.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 КПК, з урахуванням положень Глави 26.
Відповідно до ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 21.10.2020.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
10.11.2020