Справа № 311/1060/20
Провадження № 2/311/569/2020
09.11.2020
(заочне)
09 листопада 2020 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Задорожка Д.А.
секретаря судового засідання Листопад В.І.
розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,
До Василівського районного суду надійшов позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.
Позов мотивовано наступним.
Відповідно до укладеного договору б/н від 31 січня 2017 року ОСОБА_2 отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит в розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
05 грудня 2018 року позивачем була направлена претензія кредитора до Василівської державної нотаріальної контори.
26 грудня 2018 року позивачем була отримана відповідь з Василівської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензій АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідач прийняла спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулось відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме шість місяців від дня відкриття спадщини.
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.
Станом на дату смерті, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 5 239,40 грн. та складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , а також покласти на неї оплату судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та у встановленому законом порядку, заперечень проти позову суду не надала.
Суд, згідно ст.ст.128, 223, 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 31 січня 2017 року ОСОБА_2 отримав від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» кредит в розмірі 4 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві (а.с.13). ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 07 вересня 2018 року, виданим Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.53).
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 05 грудня 2018 року на адресу Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області направлена претензія кредитора (а.с.60). 26 грудня 2018 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримано відповідь Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області, в якій зазначалось, що після смерті ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензій АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.61).
30 вересня 2020 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» направив лист-претензію до ОСОБА_1 про необхідність сплатити заборгованість за договором про надання кредиту після смерті ОСОБА_2 (а.с.62).
Станом на дату смерті ОСОБА_2 , його заборгованість перед банком за кредитним договором від 31 січня 2017 року становить 5 239,40 грн. (заборгованість за простроченим тілом кредиту, що підтверджено розрахунком заборгованості, який знаходиться в матеріалах справи (а.с.11-12).
Згідно відповіді Підгірненської сільської ради Василівського району від 08 квітня 2020 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті з ним була зареєстрована ОСОБА_1 (а.с. 84).
Згідно відповіді відділу у Василівському районі ГУ Держгеокадастру від 17 квітня 2020 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку згідно Державного акту серії I-ЗП № 029519 за реєстраційним номером 50-Н від 16.04.1999. Земельна ділянка площею 6,5600 га, розташована на території Широківської сільської Василівського району Запорізької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 90).
Згідно відповіді державного нотаріуса Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області від 22 квітня 2020 року, після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася, із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався (а.с. 91).
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).
За змістом ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не зазначив про відмову від неї.
Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч.2 цієї статті.
Згідно зі ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцем і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962 цс16.
Відповідно до ч.2 п. 32 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5, з урахуванням положення статті 1282 ЦК України, спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Суд зазначає, що до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 помер, не виконавши свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі, спадкоємець ОСОБА_1 прийняла після нього спадщину у виді земельної ділянки, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, заборгованість за кредитним договором не погашена, суд вважає, що права позивача порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом стягнення заборгованості на користь позивача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, обов'язок сплати на користь позивача судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 80, 263-268 ЦПК України, суд,
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення боргу кредитором спадкодавця, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ - 14360570, розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , МФО - 305299 АТ КБ «ПРИВАТБАНК») заборгованість за кредитним договором від 31 січня 2017 року в розмірі 5 239 грн. 40 коп., витрати з оплати судового збору в сумі 2 102 грн. 00 коп., а всього 7 341 (сім тисяч триста сорок одну) гривню 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 13 листопада 2020 року.
Суддя Василівського районного суду
Запорізької області Д.А. Задорожко