Справа № 310/3891/20
2/310/1669/20
Іменем України
09 листопада 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
за участі секретаря Бевз О.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа - Бердянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення юридичного факту, визнання права власності в порядку спадкування за законом,
У червні 2020р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який уточнила у вересні 2020 року (а.с.83-85), до територіальної громади в особі Бердянської міської ради, третя особа: Бердянська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 . Вона , як спадкоємець першої черги подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті батька. Під час перевірки нотаріусом документів було виявлено, що у свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видано ОСОБА_3 державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори 01.12.1979 року було допущено помилку в написанні по батькові батька, замість « ОСОБА_4 » написано « ОСОБА_5 ». З цих підстав, постановою нотаріуса від 10.03.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом і рекомендовано звернутися до суду. У виправленні помилки у свідоцтві від 01.12.1979 року їй було відмовлено. Позивач просить суд: встановити факт належності ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано йому державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори 01.12.1979 року; визнати за нею право власності на Ѕ частку будинку в порядку спадкування за законом.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в уточненій позовній заяві.
Представник відповідача Територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради Замета Н. в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи без представника відповідача. Відзиву на позов не подано.
Представник третьої особи Бердянської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Постол Н.Г. подала заяву про розгляд справи беї представника нотаріальної контори.
Вислухавши пояснення учасників провадження, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді Ѕ частки будинку АДРЕСА_1 .
Згідно із довідкою Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 09.01.2020 року №15, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи право власності на Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.12.1979р. №6692.
Після смерті ОСОБА_3 була заведена Спадкова справа №82/2019 ( а.с.42-720).
З матеріалів спадкової справи встановлено, що 12.03.2019 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса звернулася донька померлого ОСОБА_1 .
Дружина померлого ОСОБА_6 12.03.2019 року подала нотаріусу заяву про відмову від прийняття спадщини на користь дочки ОСОБА_1 .
Родинні відносини між померлим ОСОБА_3 і його дочкою ОСОБА_1 підтверджуються наданими суду копіями свідоцтва про народження ОСОБА_7 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, згідно із яким ОСОБА_7 27.07.1991 року уклала шлюб з ОСОБА_8 (а.с.9,12).
10.03.2020 року ОСОБА_1 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.70).
Постановою нотаріуса від 10.03.2020 року (а.с.71) ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки у правовстановлюючому документі - свідоцтві про право на спадщину за законом, яке було видане ОСОБА_3 01.12.1979 року було виявлено помилку в написанні імені власника, а саме свідоцтво видано на ім'я ОСОБА_3 .
Таким чином, у позивача існують перешкоди в оформленні спадщини, яка залишилася після смерті батька.
Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду показала, що померлий ОСОБА_3 був її чоловіком. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_7 . По батькові чоловіка правильним було « ОСОБА_4 ». Усі документи у нього видавалися на ім'я « ОСОБА_3 ». Про те, що у свідоцтві про право на спадщину, яке він отримав у 1979 році, була допущена помилка ніхто не звернув уваги.
Свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 суду показали, що знають сім'ю ОСОБА_11 з 1076 року. Живуть по сусідству. ОСОБА_3 завжди проживав із своєю сім'єю у будинку АДРЕСА_1 . Він помер у 2018 році. За життя його по імені та по батькові називали « ОСОБА_12 ».
Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що факт належності ОСОБА_3 правовстановлюючого документу - свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано йому державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори 01 грудня 1979 року, зареєстроване в реєстрі №6692, на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 , знайшов своє підтвердження у судовому засіданні, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч.1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно зі статтею 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (Стаття 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, у встановлений законом строк звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті її батька ОСОБА_3 , до складу якої увійшла і Ѕ частка будинку АДРЕСА_1 . Тобто спадщина належить спадкоємцеві ОСОБА_1 з часу її відкриття.
З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81,315,258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , 1938 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про право на спадщину за законом, яке було видано йому державним нотаріусом Бердянської державної нотаріальної контори 01 грудня 1979 року, зареєстроване в реєстрі №6692, на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.11.2020 року.
Суддя І. П. Прінь