Справа № 308/10517/20
13 листопада 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне порушення, які надійшли з Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 000022 від 30.09.2020 року, 30.09.2020 року о 19 год. 20 гр. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство відносно співмешканця ОСОБА_2 , зокрема висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, штовхалась, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її участі та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідун О.С. у судове засідання також не з'явилася, та подала до суду клопотання про закриття провадження у справі. Доводи клопотання зводяться до того, що працівниками поліції не були з'ясовані всі обставини події, не були взяті до уваги пояснення гр. ОСОБА_1 про те, що вона та гр. ОСОБА_2 не є сім'єю, спільного господарства не ведуть і взагалі вона не застосовувала до останнього жодних дій, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, доходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують адміністративну відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. Психологічне насильство в сім'ї насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Суду, окрім протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника поліції не надано жодного іншого доказу, який би підтверджував вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися достатнім доказом того, що остання вчинила дане адміністративне правопорушення.
Разом з тим, суддя зазначає, що рапорт працівника поліції, який доданий до протоколу не може бути визнаний доказом підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки він не підтверджуються іншими доказами. Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом по справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем, складається у вільній формі, тому не відображає всіх необхідних відомостей для судового провадження, та в ньому відсутні джерела отримання інформації, у зв'язку із чим, не може бути доказом у розумінні ст. 251 КУпАП.
Крім того, працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не надано належної оцінки і не вжито всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення, не прийнято до уваги усі пояснення гр. ОСОБА_1 , яка у письмових поясненнях від 30.09.2020 року наданих працівникам поліції, зазначила, що саме гр. ОСОБА_2 погрожував їй фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою.
Враховуючи наведене вважаю, що у даній справі виникає сумнів у винуватості ОСОБА_1 ..
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,62 Конституції України, ст.ст.173-2 ч. 1, 245, 247, 248, 251, 252, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул