м. Вінниця
06 листопада 2020 р. Справа № 120/3892/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом:
ОСОБА_1
до Вінницько - Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області №437 від 22.07.2020 року.
- зобов'язати Вінницько-Хутірську сільську раду Вінницького району Вінницької області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.1000 - 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд, яка розташована на території Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог Земельного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Вінницько- Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 - 0,15 га, що знаходиться у межах міста, для будівництва на обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішенням 46 сесії № 437 від 22.07.2020 року Вінницько-Хутірська сільська рада Вінницького району Вінницької області відмовила йому в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, вказавши, що дана земельна ділянка, належить до земель комунальної власності, та відповідно до Генерального плану населеного пункту с. Вінницькі Хутори, передбачена під будівництво та обслуговування будівель закладів освіти, та включена в перелік земельних ділянок, право на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), беручи до уваги, що місце розташування земельної ділянки не відповідає місцю розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, сесія сільської ради. Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 11.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, залишено без руху.
17.08.2020 року недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 21.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У поданому до суду відзиві, відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до Генерального плану населеного пункту с. Вінницькі Хутори, передбачена під будівництво та обслуговування закладів освіти, та включена у перелік земельних ділянок, право на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), беручи до уваги, що місце розташування земельної ділянки не відповідає місцю розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених в установленому порядку, що в повній мірі відповідає частині 7 статті 118 ЗК України. Проте, на даний час земельні ділянки, ще не сформовані, детальний план території поки що не розроблений, а тому потребує часу на розроблення детального плану території з метою визначення об'ємно-просторового рішення забудови з урахуванням існуючої містобудівної ситуації, що склалася, а також щільності забудови та забезпечення житлових будинків на вказаних земельних ділянках всіма необхідними майданчиками згідно з діючими нормами.
У відповіді на відзив від 09.10.2020 року позивач вказує, що у відзиві на позовну заяву відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 звернувся до Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 - 0,15 га, що знаходиться у межах міста, для будівництва на обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Рішенням 46 сесії №437 від 22.07.2020 року Вінницько-Хутірська сільська рада Вінницького району Вінницької області відмовила ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, вказавши, що дана земельна ділянка, належить до земель комунальної власності, та відповідно до Генерального плану населеного пункту с. Вінницькі Хутори, передбачена під будівництво та обслуговування будівель закладів освіти, та включена в перелік земельних ділянок, право на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), беручи до уваги, що місце розташування земельної ділянки не відповідає місцю розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко- економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, сесія сільської ради.
Не погоджуючись з рішенням 46 сесії Вінницько-Хутірської сільської ради від 22.07.2019 № 437, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, приписами частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені зазначеною статтею.
Положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Таким чином, зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) є вичерпним.
Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд встановив, що підставами для відмови позивачеві у надані дозволу на розробку проекту землеустрою слугувало те, що дана земельна ділянка, належить до земель комунальної власності, та відповідно до Генерального плану населеного пункту с. Вінницькі Хутори, передбачена під будівництво та обслуговування будівель закладів освіти, та включена в перелік земельних ділянок, право на які підлягають продажу на земельних торгах (аукціоні), беручи до уваги, що місце розташування земельної ділянки не відповідає місцю розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, сесія сільської ради
Однак, такі твердження відповідача не можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки не передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.
Тобто, суд звертає увагу, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.
Крім того суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи у користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року в справі № 815/5987/14 та Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі №545/808/17 та від 19 червня 2018 року в справі № 806/2982/17.
Таким чином, відповідач протиправно та необґрунтовано відмовив позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з підстав, що не передбачені законодавством, а тому, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення 46 сесії Вінницько-Хутірської сільської ради № 437 від 22.07.2020 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 - 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Вінницько-Хутірської сільської ради необхідно задовольнити.
З урахуванням викладеного, суд вважає що для належного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати Вінницько-Хутірську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10-15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Вінницько - Хутірської сільської ради, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі судового розгляду відповідач не довів правомірності рішення 46 сесії Вінницько-Хутірської сільської ради №437 від 22.07.2020 року, про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 - 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Вінницько - Хутірської сільської ради.
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити частково.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача необхідно стягнути 420,40 грн сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення 46 сесії Вінницько-Хутірської сільської ради № 437 від 22.07.2020 року про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 - 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Вінницько-Хутірської сільської ради.
Зобов'язати Вінницько-Хутірську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10-15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території Вінницько - Хутірської сільської ради, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 420, 40 гривень (чотириста двадцять гривень 40 копійок) сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Вінницько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (інд. код. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , засоби зв'язку 067-828-4670);
Відповідач - Вінницько-Хутірська сільська рада Вінницького району Вінницької області ( код ЄДРПОУ 04329777; 23201, Вінницька область, Вінницький район, с Вінницькі Хутори, вул. Сагайдачного, 91, Засоби зв'язку: (0432) 620203).
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар