Ухвала
09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 752/5766/16-ц
провадження № 61-9541св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
треті особи: Міністерство освіти і науки України, голова Державної служби зайнятості України, ректор Інституту підготовки кадрів Державної служби зайнятості України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали, виклик сторін у судове засідання та витребування доказів у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Волошиної В. М., Панченко М. М., Слюсар Т. А.,
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали щодо судді Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О. В. про необхідність унеможливлення безпідставного перенесення розгляду цивільних справ.
Відповідно до статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
У частині десятій статті 262 ЦПК України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення.
Аналіз заявленого клопотання свідчить, що ОСОБА_1 не вказує будь-яких підстав для постановлення окремої ухвали. Тому в задоволенні клопотання про постановлення судом касаційної інстанції окремої ухвали щодо судді Голосіївського районного суду м. Києва Мирошниченко О. В. слід відмовити.
У січні 2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про виклик сторін у судове засідання.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилось у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (ZHUK v. UKRAINE, № 45783/05, § 32, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що попередній розгляд справи у суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи. Тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
У січні 2020 року ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування доказів.
Суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
Згідно статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення питання про прийняття нових доказів на стадії перегляду справи у суді касаційної інстанції. Тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 262, 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року),401, 420 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик сторін у судове засідання.
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков