09 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 761/14760/19
провадження № 61-12870св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Національного банку України, Торгової біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слінькової Ірини Геннадіївни, третя особа - Фонд державного майна в особі регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву, про визнання недійсними аукціону
та договору купівлі-продажу майна, визнання незаконним та скасування записів про реєстрацію права власності,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Гавриловою Іриною Анатоліївною, на постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Ігнатченко Н. В., Голуб С. А.,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Національного банку України (далі - (далі - НБУ), Товарної біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слінькової І. Г. про визнання недійсними аукціону та договору купівлі-продажу майна, визнання незаконним та скасування записів про реєстрацію права власності.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року
у складі судді Фролової І.В. позов задоволено.
Визнано недійсним повторний аукціон з продажу державного майна,
що обліковується на балансі НБУ, а саме - житлового будинку (літ. «А») загальною площею 1 514,60 кв. м, житловою площею 679,60 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , результати якого оформлені протоколом
№ 1 Проведення повторного аукціону з продажу державного майна,
що обліковується на балансі НБУ від 07 грудня 2018 року.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку (літ. «А»), загальною площею 1 514,60 кв. м, житловою площею 679,60 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 16 січня 2019 року між НБУ
та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І. Г., зареєстрованим в реєстрі за номером 94.
Визнано незаконним та скасовано запис про право власності від 07 березня
2019 року № 30612782, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І. Г.
Визнано незаконним та скасовано запис про право власності від 07 березня
2019 року № 30612470, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І. Г.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року скасовано
та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
26 серпня 2020 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду
від 22 липня 2020 року, в якій просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду
від 22 липня 2020 року представник ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, посилаючись на пункти 1 - 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У поданому до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу НБУ вказує
про необґрунтованість касаційної скарги, посилаючись на те, що касаційна скарга не містить переконливих мотивів неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального або процесуального права, а також необхідності відступу від правових висновків Верховного Суду у справах
з подібними правовідносинами та просить постанову апеляційного суду залишити без змін.
У відзиві міститься клопотання про розгляд справи за участю представника НБУ.
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до Верховного Суду ОСОБА_3 , також йдеться про безпідставність касаційної скарги та необхідність залишити постанову апеляційного суду без змін.
Зазначається, що ОСОБА_1 не наведено конкретних порушень норм матеріального або процесуального права, які можуть стати підставою
для скасування постанови апеляційного суду. Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 є суб'єктивними оціночними судженнями про обставини спору
та не ґрунтуються на нормах права, а незгода позивача з висновками апеляційного суду не свідчить про їх незаконність.
У касаційній скарзі не міститься пояснень, від яких правових висновків Верховного Суду слід відступити при перегляді даної справи.
Поданий до Верховного Суду відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу містить доводи, аналогічні доводам ОСОБА_3 .
У поясненні до позовної заяви, поданому третьої особою - Фондом державного майна України, якій за змістом є відзивом на касаційну скаргу, зазначається
про те, що при проведені аукціону та укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу НБУ дотримано вимоги чинного законодавства щодо відчуження нерухомого майна, що є об'єктом державної власності, і підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду з указаних
у касаційній скарзі мотивів немає.
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, матеріали справи витребувано з Шевченківського районного суду м. Києва.
Відповідно до пунктів 1 - 3 частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права
без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення
від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального
та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження
за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання
не проводиться.
Відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України cуд розглядає справу
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У задоволенні клопотання ОСОБА_5 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи слід відмовити, оскільки касаційний суд не знаходить для цього підстав і потреба у наданні сторонами пояснень також відсутня.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи
за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 7, 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання Національного банку України про розгляд справи
за участі представника Національного банку України відмовити.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Національного банку України, Торгової біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа», Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Слінькової Ірини Геннадіївни, третя особа - Фонд державного майна в особі регіонального відділення фонду державного майна України по місту Києву, про визнання недійсними аукціону та договору купівлі-продажу майна, визнання незаконним та скасування записів про реєстрацію права власності призначити до судового розгляду
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська