про повернення касаційної скарги
13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 420/505/20
провадження № К/9901/27686/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єзерова А.А.,
перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 420/505/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. Карго» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах надійшла касаційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 420/505/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд бере до уваги таке.
Частини перша, третя статті 55 КАС України встановлюють, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 № 1401-VIII, відповідно до якого розділ XV «Перехідні положення» Конституції України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту).
Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18.12.2019 № 390-IX розширені випадки самопредставництва юридичної особи, суб'єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені», а також визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: «відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту)».
Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, положенні, статуті чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без статусу юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Під час вивчення матеріалів касаційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Верховний Суд встановив, що касаційна скарга підписана представником заявника - начальником Адміністрації морського порту Південний Широковим М.А., який діє на підставі довіреності від 20.12.2019, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Груєвою О.В. та зареєстрованою в Єдиному реєстрі довіреностей за № 12110.
Суд касаційної інстанції зазначає, що означена справа не належить до категорії справ незначної складності, які допускають здійснення представництва на підставі довіреностей.
Своєю чергою у Єдиному реєстрі адвокатів України немає відомостей про те, що Широков М.А. має статус адвоката й до касаційної скарги такий документ не був долучений. Заявник також не подав до Верховного Суду жодних документів, які б підтверджували право Широкова М.А. на здійснення представництва інтересів саме Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у порядку його самопредставництва.
Отже, заявник не надав суду доказів щодо належного уповноваження Широкова М.А. на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у значенні статті 55 КАС України.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема, якщо касаційна скарга не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати.
Беручи до уваги те, що Верховному Суду не надано документів, які б належно підтверджували наявність у Широкова М.А. статусу адвоката або особи, що діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, касаційну скаргу належить повернути особі, яка її подала.
Керуючись положеннями статті 248 та приписами пункту 1 частини п'ятої 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2020 у справі № 420/505/20 повернути скаржнику.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати своє право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя А.А. Єзеров