13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/2434/16
адміністративне провадження № К/9901/31331/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» до Державної фіскальної служби України, третя особа Державна казначейська служба України про зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року (суддя Іщук І.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року (Мамчур Я.С. (головуючий), Желтобрюх І.Л., Файдюк В.В.) у справі № 826/2434/16.
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» (далі - позивач, ТОВ «Малин Енергоінвест») звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, контролюючий орган, ДФС України), третя особа Державна казначейська служба України (далі - третя особа, казначейський орган, ДКСУ) про зобов'язання ДФС України збільшити поповнення електронного рахунку ТОВ «Малин Енергоінвест» № НОМЕР_1 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 748 274,90 грн перерахованих до державного бюджету коштів для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків № 6/375-29В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-29В/49 від 21.12.2015 у відповідності до постанови КМУ № 375 від 04.06.2015.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю контролюючого органу щодо поповнення електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідності до укладених договорів про організацію взаєморозрахунків № 06/375І9В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-293/49 від 21.12.2015 за коригуючими реєстрами у порядку та у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України, що унеможливило належне виконання обов'язку позивача стосовно реєстрації податкових накладних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Зобов'язано ДФС України сформувати та надіслати Державній казначейські службі України коригуючі реєстри у межах узгоджених податкових зобов'язань позивача у розмірі 748 274,90 грн, що були узгоджені за договорами про організацію взаєморозрахунків № 06/375І9В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-293/49 від 21.12.2015. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога позивача щодо збільшення поповнення електронного рахунку ТОВ «Малин Енергоінвест» № НОМЕР_1 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 748 274,90 грн, перерахованих до державного бюджету коштів для погашення податкового боргу з податку на додану вартість на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків № 6/375-29В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-29В/49 від 21.12.2015 у відповідності до постанови КМУ № 375 від 04.06.2015 не може бути задоволена, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не передбачений положеннями КАС України. При цьому, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, зобов'язав Державну фіскальну службу України сформувати та надіслати Державній казначейські службі України коригуючі реєстри у межах узгоджених податкових зобов'язань ТОВ «Малин Енергоінвест» у розмірі 748 274,90 грн, що були узгоджені за договорами про організацію взаєморозрахунків № 06/375І9В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-293/49 від 21.12.2015.
4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ТОВ «Малин Енергоінвест» та ДФС України подали апеляційні скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року у справі № 826/2434/16.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «Малин Енергоінвест» залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ДФС України - задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року в частині зобов'язання ДФС України сформувати та надіслати ДКСУ коригуючі реєстри у межах узгоджених податкових зобов'язань ТОВ «Малин Енергоінвест» у розмірі 748 274,90 грн, що були узгоджені за договорами про організацію взаєморозрахунків № 06/375І9В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-293/49 від 21.12.2015 скасовано. Ухвалено в цій частині нову постанову, якою у зобов'язанні ДФС України сформувати та надіслати ДКСУ коригуючі реєстри у межах узгоджених податкових зобов'язань ТОВ «Малин Енергоінвест» у розмірі 748 274,90 грн, що були узгоджені за договорами про організацію взаєморозрахунків № 06/375І9В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-293/49 від 21.12.2015 відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року залишено без змін. Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів та належних доказів порушення його прав та законних інтересів з боку відповідача та неправомірності його дій.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Малин Енергоінвест» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «Малин Енергоінвест» у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Малин Енергоінвест» та ГУ ДФС в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Фінансовим управлінням Малинського міськвиконкому, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Малинської міської ради укладено Договори про організацію взаєморозрахунків № 06/37529В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-29В/49 від 21.12.2015. Вказаними договорами визначено організацію проведення взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам, згідно п. 16 ст. 14, ст. 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та відповідно до Порядку та умов надання 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 375.
Згідно умов Договорів № 06/37529В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-29В/49 від 21.12.2015, Державна казначейська служба перераховує кошти з державного бюджету місцевому бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання (водовідведення), а ТОВ «Малин Енергоінвест» перераховує до загального фонду державного бюджету кошти для погашення податкового боргу.
17.12.2015 та 29.12.2015 позивач провів оплати в рахунок погашення заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 748 274,90 грн, з яких: платіжним дорученням № 216 від 17.12.2015 - сплачено 524 009,26 грн та платіжним дорученням № 218 від 29.12.2015 - сплачено 224 265,64 грн.
21.12.2015 та 23.12.2015 позивачем до Малинської ОДПІ і ГУ ДФС у Житомирській області направлено заяви № 1817 та № 1823 про врахування розрахунку за договором № 06/375-29В/33 від 03.12.2015 та поповнення електронного рахунку на 524 009,26 грн.
Листами Малинської ОДПІ № 165 від 15.01.2016 та ГУ ДФС у Житомирській області №44/6/06-30-23-05 від 18.01.2016 повідомлено позивача про процедуру поповнення електронних рахунків у разі проведення розрахунків згідно постанови КМУ № 375 від 04.06.2015, а також зазначено, що територіальні органи ДФС не приймають участі у перерозподілі субвенцій.
В подальшому, на запит про надання публічної інформації № 71 від 25.01.2016, ДФС України, своїм листом № 1876/6/99-99-23-05-15 від 29.01.2016, повідомило позивача проте, що за результатами отриманої від ДКСУ інформації про зарахування до бюджету сум ПДВ в межах проведених взаєморозрахунків, у тому числі взаєморозрахунків ТОВ «Малин Енергоінвест» на суму 748 274,90 грн, відповідно постанови КМУ № 375 від 04.06.2015 ДФС здійснено обробку інформації та направлено засобами електронного зв'язку ДКСУ коригуючі реєстри узгоджених податкових зобов'язань в межах проведених розрахунків з погашення заборгованості з ПДВ, без зазначення реквізитів та дати їх направлення. Водночас, листом № 10-14/240-1795 від 02.02.2016, ДКСУ повідомила позивача про те, що станом на 02.02.2016 коригуючі реєстри від ДФС України не отримані.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин діла Угода від 12.11.2014 про інформаційне співробітництво між ДФС і ДКСУ та Протокол № 1, відповідно до якого забезпечується надання: ДФС до ДКСУ даних про платників ПДВ для відкриття/закриття ПДВ-рахунків; ДКСУ до ДФС даних про проведені транзакції на/з електронні рахунки у системі електронного адміністрування та стан електронних рахунків. Також, Додатком 2 до Протоколу № 1 передбачено формування ДКСУ та направлення до ДФС, зокрема, інформації про проведене зменшення залишків узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за яким настав, що обліковується ДКСУ до виконання в повному обсязі, з ознакою транзакції « 12» на підставі коригуючих реєстрів типу « 8», що надійшли до ДФС.
18.01.2016 в Системі електронного адміністрування ПДВ сформовано коригуючі реєстри типу « 8» та направлено ДКСУ для відпрацювання, формування транзакцій типу « 12» та направлення їх до ДФС для відображення в Системі електронного адміністрування ПДВ. Листом від 08.02.2016 № 374/4/99-99-11-03-03-13, ДФС повідомило про готовність сформувати та направити до казначейського органу коригуючі реєстри типу « 8» подокументно із зазначенням відповідної суми із знаком «мінус», на яку зменшується показник «сума податку, яка підлягає перерахуванню».
Суд апеляційної інстанції зазначив, що формування та надсилання коригуючих реєстрів здійснюється виключно на підставі Податкового кодексу України та зазначених нормативно-правових актів лише відносно підприємств, передбачених у пп. 200-1.3 та 200-1.4 ст. 200-1 Податкового кодексу України. У відповідності до пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість № 569, інформація про проведення розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню», надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податків не пізніше наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків. На підставі інформації, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків. У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС. В свою чергу, ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що листом від 21.01.2016 № 10-08/151-1122 казначейський орган повідомив, що інформація щодо обробки коригуючих реєстрів позивача відсутня. Однак, ТОВ «Програміка», що є розробником програмного забезпечення ДФС, листом від 25.01.2016 № 02-15/2 підтвердило, що всі пакети Коригуючих реєстрів типу « 8» були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС отримала відповідь про успішну доставку. Крім того, ТОВ «Програміка» додатково проінформувало, що відповідно до документу «Доопрацювання АС «С-Казна» щодо електронного адміністрування ПДВ, специфікації взаємодії з системами автоматизації Державної фіскальної служби» успішно переданим вважається пакет, який отримав відповідь від системи Казначейства зі статусом NEW в полі квитанції . Так, всі пакети Коригуючих реєстрів з типом « 8», передані Казначейству 18.01.2016, отримали квитанцію зі статусом, що зафіксовано в журналі передачі пакетів інформаційної системи ДФС.
8. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені відповідачем та казначейським органом щодо невиконання/неналежного виконання ними своїх обов'язків, а також на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та того, що позивач не може впливати на взаємовідносини державних органів, а саме - між ДФС України та ДКСУ, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
9. Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
11. Пункти 200-1.1, 200-1.2, 200-1.3, 200-1.4 (підпункт «в)») статті 200-1.
Система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою:
УНакл = УНаклОтр + УМитн + УПопРах - УНаклВид - УВідшкод - УПеревищ, де:
УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України;
УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;
УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;
УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок;
УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.
На рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
12. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569:
12.1. Пункт 1.
Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
12.2. Пункт 2.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку.
12.3. Пункт 9.
У разі проведення органами Казначейства розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення електронного рахунка враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, за коригуючими реєстрами.
Інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.
На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.
У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.
ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
14. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення судом першої інстанції).
15. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності з боку відповідача протиправної бездіяльності щодо не зарахування шляхом не збільшення суми поповнення електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.
У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не було порушено/недотримано встановлених вимог пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, однак, Державною казначейською службою України були порушені встановлені (вказаним Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість) вимоги в частині зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомлення про це ДФС.
Колегія суддів зазначає, що зарахування Державною фіскальною службою України шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів у сумі 748 274,90 грн, можливе лише на підставі відповідної інформації отриманої від казначейства, що чітко передбачено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.
16. Крім того, колегія суддів зазначає, що оскільки ДКСУ не були вчинені дії щодо зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань позивача, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується казначейством до виконання в повному обсязі, та не повідомлено про таке зменшення ДФС, то суд за таких обставин не може переймати на себе такі функції та не може підміняти собою державний орган, рішення якого оскаржується позивачем, приймаючи замість нього інше рішення, яке б відповідало положенням чинного законодавства, та давати відповідні розпорядження, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для зобов'язання ДФСУ зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку ТОВ «Малин Енергоінвест» № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість кошти в сумі 748 274,90 грн згідно договорів про організацію взаєморозрахунків № 6/375-29В/33 від 03.12.2015 та № 06/375-29В/49 від 21.12.2015 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
17. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року слід залишити без задоволення.
18. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
19. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону, що діяла до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ»).
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Малин Енергоінвест» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 826/2434/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова