13 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 460/3146/19
адміністративне провадження № К/9901/21115/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Гончарової І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №460/3146/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
21.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №460/3146/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Агробізнес» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Верховного Суду від 07.09.2020 касаційну скаргу залишено без руху, надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав, надання до суду платіжного доручення про сплату судового збору у сумі 15 374,52 грн. Копію ухвали скаржником отримано 16.09.2020.
30.09.2020 до Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на касаційне провадження та усунення недоліків в частині сплати судового збору (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 28.09.2020).
Скаржником надіслано платіжне доручення від 25.09.2020 №1706, яким сплачено 15 374,52 грн судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до Реєстру підтверджень оплат із Казначейства кошти зараховано 28.09.2020.
В обґрунтування пропущеного строку на касаційне оскарження скаржником вказано, що згідно з трек-номером поштового повідомлення про відправлення постанови суду її вручено у п'ятницю 17.07.2020 о 15:41, робочий день у Головному управлінні ДПС у Рівненській області в період карантину у п'ятницю з 08:00 до 15:45. Згідно відтиску штемпеля вхідної кореспонденції повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №460/3146/19 зареєстровано 20.07.2020 за номером 12721/10/17-00. У зв'язку із складною епідеміологічною ситуацією у регіоні , проведенням профілактичних заходів із знезараження приміщень Головного управління ДПС у Рівненській області по причині виявлення хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19), самоізоляції працівників та перебуванням у відпустках, відповідач мав наявні непереборні обставини, що унеможливили здійснення ефективного робочого графіку в межах звичайної завантаженості на працівників, з огляду на що був позбавлений можливості як своєчасної реєстрації вхідних документів, так і своєчасного звернення із касаційною скаргою.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що наведені ним доводи стосовно поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження є поважними, відтак клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 4 частини 4 статті 12 Кодексу справи у спорах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.
Предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2019 №00000550501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 73946грн, та штрафних санкцій на суму 18487грн; №00000560501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 336041грн, та штрафних санкцій у розмірі 84010грн; №00000570501, яким визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 40968,48грн та застосовані штрафні санкції у розмірі 10242,12грн; №00000580501, яким до позивача застосовані штрафні санкції за неподання декларації на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 340грн, загалом на суму 564 034,60 грн.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що предмет спору у цій справі не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, у касаційній скарзі таких застережень не міститься.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 121, 257, 328, 329, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Поновити Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №460/3146/19.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №460/3146/19.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіІ.А. Васильєва І.А. Гончарова В.П. Юрченко