12 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 591/933/17
адміністративне провадження № К/9901/45534/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №591/933/17
за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Грищенко О.В.,) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року (суд у складі головуючого судді - Макаренко Я.М., суддів: Шевцової Н.В., Мінаєвої О.М.)
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просила:
1.1. визнати дії управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо відмови в обрахуванні пенсії на пільгових умовах неправомірними;
1.2. зобов'язати управління Пенсійного фонду України Сумської області провести перерахунок пенсії починаючи з жовтня 2016 року по теперішній час.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно зменшив суму призначеної пенсії позивачки, оскільки наданими нею документами повністю підтверджується право на призначення пільгової пенсії.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області щодо відмови в обрахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду Сумської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 05.08.1968 р. по 05.07.1990 р., що дають підстави для обчислення пенсії на пільгових умовах, починаючи з 01.10.2016 року.
Стягнуто з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 640 гривень 00 коп.:
4. Рішення судів мотивовані тим, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у обрахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за періоди її роботи в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі у кратному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду Сумської області звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно дослідили обставини у справі та дійшли помилкових висновків про наявність у позивачки права на обрахування пенсії за віком на пільгових умовах за періоди її роботи в місцевостях, прирівняних до району Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 вересня 2017 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв'язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Гімон М.М. (суддя - доповідач), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
10. У зв'язку зі зміною спеціалізації судді-доповідача Гімона М.М. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 591/933/17.
11. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
12. Позивачка надала заперечення на касаційну скаргу, в яких просила залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
13. ОСОБА_1 працювала з 05.08.1968 року по 05.07.1990 рік в умовах Крайньої Півночі, що підтверджується даними трудової книжки, а також довідками ЗАТ «Магаданкнига» від 03.08.2012 року № 80/с та від 15.09.2016 року (а.с.11-18).
14. Згідно вказаної довідки, місцевість та робота в цій місцевості, де працювала позивачка в період з 05.08.1968 року по 05.07.1990 рік надає право на пільги щодо обрахування трудового стажу для пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту один рік до одного року шести місяців.
15. Пенсія за віком позивачці раніше була призначена та виплачувалася з 26.09.1992 року в розмірі 3122 грн. з урахуванням страхового стажу 28 років 10 місяців 28 днів, що підтверджується копією розпорядження 139281 від 02.12.2016 року.
16. Починаючи з 01.10.2016 року пенсія позивача була перерахована, при цьому її розмір зменшився до 1707,88 грн.
17. Листом від 10.11.2016 року № 470-Ч відповідач повідомив позивачку про зменшення їй розміру пенсії, оскільки в довідці від 20.11.1990 року № 8/1208, виданій ЗАТ «Магаданкнига», відсутня інформація, що позивач працювала по трудових договорах та на неї розповсюджуються пільги, встановлені для працівників Крайньої Півночі (а.с.9).
18. За результатом розгляду звернення позивачки 08.02.2017 року їй надано відповідь Головним управлінням ПФУ в Сумській області про те, що відсутні підстави для проведення перерахунку її пенсії та для обчислення пенсії на пільгових умовах з урахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 05.08.1968 р. по 05.07.1990 р. (а.с.10).
19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
20. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
22. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
24. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
25. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
26. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
27. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Основного Закону).
28. Згідно з пунктом 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
29. Суд касаційної інстанції зазначає, що, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
30. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі № 338/1079/14-а, від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а та Верховного Суд від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а.
31. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи касатора про непідтвердження позивачкою факту роботи у спірний період у районах Крайньої Півночі через відсутність строкових трудових договорів, оскільки такі не обов'язковими за наявності відповідних записів у трудовій книжці чи уточнюючих довідок.
32. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до довідок ЗАТ «Магаданкнига» від 03.08.2012 року № 80/с та від 15.09.2016 року (а.с.11-18) позивачка з 05.08.1968 року по 05.07.1990 року згідно з наказами №107/к від 26.07.1968 року та №36/к від 28.03.1990 року працювала продавцем книжного магазину в Магаданській обласній конторі книжної торгівлі с. Білібіно, Чукотського автономного округу в районі Крайньої Півночі на постійній основі повний робочий день.
Робота у вказаній місцевості, де працювала позивачка в період з 05.08.1968 року по 05.07.1990 року надає право на пільги щодо обрахування трудового стажу для призначення пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту один рік до одного року шести місяців.
Суди попередніх інстанцій встановили, що дані трудової книжки позивачки та записи у ній свідчать про наявність трудових відносин в районах Крайньої Півночі, а зазначені вище довідки підтверджують періоди роботи позивачки в районах Крайньої Півночі та право на користування пільгами, передбаченими вказаними вище нормативними актами.
33. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 без урахування пільгового періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05.08.1968 року по 05.07.1990 року, діяв з порушенням чинного законодавства.
34. Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанції, та є аналогічними як запереченням на адміністративний позов, так і поданій пенсійним органом в апеляційній скарзі. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну оцінку з дотриманням норм матеріального права.
35. Крім того, як убачається з касаційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.
36. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
38. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
39. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
40. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - залишити без задоволення.
2. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 12 червня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року по справі №591/933/17 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.Г.Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій