ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2020Справа № 910/17575/20
За заявою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль"
про забезпечення позову (до пред'явлення позову)
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (позивач)
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" (відповідач-2)
Суддя Гумега О.В.
Представники: без виклику учасників справи
Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" (далі - заявник, АТ "Криворізька теплоцентраль") звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020, а також просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020.
У заяві про забезпечення позову заявник зазначив, що планує звернутися з позовними вимогами до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі -ДПЗД "Укрінтеренерго", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" (далі - ТОВ "Променерго Дніпро", відповідач-2) про відшкодування збитків, завданих одностороннім розірванням Договору про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020 та підключенням до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником від 27.10.2020.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, поданої на підставі ст. 136, 137, 140 ГПК України, заявник (АТ "Криворізька теплоцентраль") зазначив таке.
У жовтні 2020 року АТ "Криворізька теплоцентраль" отримано від ТОВ "Променерго Дніпро" Повідомлення № 393/20 від 06.10.2020 про дострокове розірвання Договору про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020.
Згідно наведеного повідомлення ТОВ "Променерго Дніпро" повідомило АТ "Криворізька теплоцентраль" про дострокове розірвання Договору з 26.10.2020 та право споживача змінити електропостачальника або забезпечення постачання електроенергії постачальником "останньої надії" з 26.10.2020 до моменту укладення договору з новим постачальником.
27.10.2020, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), АТ "Криворізька теплоцентраль" автоматично приєдналось до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір "останньої надії"), умови якого розміщено на офіційному сайті.
На виконання Договору "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" на електронну адресу заявника надіслано рахунок за електричну енергію за жовтень 2020 року № 000000130850/03/П10/0009061 від 27.10.2020 року з додатком. В рахунку зазначено про необхідність його оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів.
27.10.2020 від ДПЗД "Укрінтеренерго" також надійшло Попередження про припинення постачання електричної енергії № 44/09-000916/ПЗ (далі - Попередження про припинення постачання електричної енергії від 27.10.2020).
ДПЗД "Укрінтеренерго" у Попереджені про припинення постачання електричної енергії від 27.10.2020 зазначив, що у разі несплати АТ "Криворізька теплоцентраль" заборгованості в сумі 55 885 225,23 грн, та відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ постачання електричної енергії на об'єкти буде припинено 11.11.2020 з 09:00 години
Проте, на думку заявника, борг за спожиту електричну енергію в сумі 55 885 225,23 грн не стосується Договору "останньої надії" від 27.10.2020 та є спірним щодо застосування до відносин, які виникли після припинення постачання електричної енергії ТОВ "Променерго Дніпро" 26.10.2020.
Зазначені дії ТОВ "Променерго Дніпро", ДПЗД "Укрінтеренерго" щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020, підключення до постачальника "останньої надії" та направлення Попередження ДПЗД "Укрінтеренерго" про припинення постачання електричної енергії від 27.10.2020, заявник вважає незаконними, необгрунтованими та безпідставними. За наслідком вчинених дій АТ "Криворізька теплоцентраль" щоденно з 27.10.2020 зазнає значних збитків, а припинення 11.11.2020 електропостачання призведе до незворотних наслідків, серед яких реальна неможливість проведення опалювального сезону 2020-2021 року.
Оскільки предметом майбутнього позову АТ "Криворізька теплоцентраль" є відшкодування збитків, завданих одностороннім розірванням Договору про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020 та підключенням до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020 та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 195 від 30.03.2020.
Заявник вказує, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача у вигляді щоденного збільшення збитків, що, в свою чергу призведе, до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача, у випадку прийняття судом рішення про задоволення поданого позивачем позову в межах справи.
Таким чином, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист щодо відшкодування збитків та оспорювання прав позивача на отримання електричної енергії, оскільки протягом судового розгляду справи позивач не буде мати змогу отримувати послуги з постачання та розподілу електричної енергії внаслідок припинення їх надання з боку ТОВ "Променерго Дніпро" та ДПЗД "Укрінтеренерго".
Крім того, невжиття заходів забезпечення позову призведе до того, що позивач не зможе надавати послуги з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води протягом опалювального періоду та підігріву гарячої води в опалювальний період ряду об'єктів та мешканцям м. Кривий Ріг, що, в свою чергу, призведе до порушення прав та інтересів останніх на отримання комунальних послуг на належному рівні, численних скарг споживачів щодо незабезпечення безперебійного надання вищенаведених послуг і, як наслідок, покладення на позивача відповідальності за ненадання послуг.
Заявник також вважає, що захід забезпечення позову у вигляді заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020 є співмірним із позовними вимогами (про стягнення збитків).
Заявник не вбачає підстав для застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що споживання електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії, які надаються ДПЗД "Укрінтеренерго" за Договором "останньої надії" є оплатним, тому вжиття запропонованого заходу забезпечення позову не може призвести до завдання можливих збитків ДПЗД "Укрінтеренерго".
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" планує звернутися до суду з позовними вимогами до ДПЗД "Укрінтеренерго" та ТОВ "Променерго Дніпро" про відшкодування збитків, завданих одностороннім розірванням Договору про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020 та підключенням до Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020. При цьому на виконання вимоги п. 5 ч. 1 ст. 139 ГПК України заявник повідомив, що ціна позову, про забезпечення якого просить заявник, буде становити 250 000,00 грн.
При цьому вимоги заяви про забезпечення позову заявником викладені у формі заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020 та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020.
Дослідивши вимоги заяви про забезпечення позову та зазначений в заяві обраний позивачем спосіб захисту майбутнього позову в частині заборони ДПЗД "Укрінтеренерго" вчиняти будь-які дії з обмеження постачання та/або розподілу (передачі) електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 27.10.2020, суд зазначає про відсутність зв'язку між таким заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги майбутнього позову (про стягнення збитків), оскільки такий захід не спроможній забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Дослідивши вимоги заяви про забезпечення позову та зазначений в заяві обраний позивачем спосіб захисту майбутнього позову в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго Дніпро" відновити постачання електричної енергії АТ "Криворізька теплоцентраль" за договором про постачання електричної енергії споживачу №195 від 30.03.2020, суд зазначає що такий захід забезпечення позову (про зобов'язання відповідача вчинити певні дії) не передбачений приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України.
Враховуючи наведене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 136, 137, 139, 140, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про забезпечення позову відмовити.
2. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.11.2020 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О. В. Гумега