ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про призначення судового засідання
м. Київ
13.11.2020Справа № 910/12592/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Приватного підприємства "Азуріт" вул. Пивоварова, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ РОУТ" вул.Саксаганського 41, м. Київ, 01033
про стягнення 294 507,00 грн.
Представники учасників справи: не викликались.
Приватне підприємство "Азуріт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ РОУТ" про стягнення 294 507,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Генерального (довгострокового) договору № 29/4-20 на транспортно - експедиторські послуги від 29.04.2020 року року в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача у творилась заборгованість у вказаній сумі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12592/20, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Через відділ діловодства 06.10.2020 року від відповідача надійшов відзив б/н від 09.2020 року на позовну заяву разом з доказами надсилання його на адресу представника позивача, в якому ТОВ "ІГЛ РОУТ" заперечує проти позову з посиланням на те, що надані позивачем докази не підтверджують обставини надання транспортно - експедиторських послуг та їх обсягу, зокрема, надані позивачем акти не підписані з боку відповідача, підстави нарахування штрафних санкції не наведені в позовній заяві та не підтверджені документами. Окрім цього відповідач зазначає, що позивач не прибув на місце завантаження транспортного засобу за заявкою № 2 від 10.06.2020 року без жодних пояснень, здійснивши, в свою чергу, нарахування штрафних санкцій. Відзив судом долучено до матеріалів справи.
В свою чергу доказів виконання позивачем пункту 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 року про відкриття провадження у справі, а саме надання відповіді на відзив згідно приписів ст. 166 ГПК України у строк, встановлений судом, матеріали справи не містять.
Також від позивача 02.11.2020 року через канцелярію суду надійшло клопотання б/н від 21.10.20202 року про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 15000,00 грн. Клопотання разом з доданими до нього доказами судом долучено до матеріалів справи.
Суд наголошує, що згідно приписів ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, пропорційність та диспозитивність.
Разом з тим, принцип змагальності сторін у господарському процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 р. у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, № 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, № 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).
В свою чергу для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року наголошено, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» (1, с. 13-14).
За визначенням ч.ч.1, 2 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штегмюллєр проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.
Враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням предмету позову, наявних доказів та наданих сторонами пояснень, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, суд дійшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи № 910/13925/20 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
При цьому слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.
Приймаючи до уваги вищезазначене, з урахуванням завдання господарського судочинства, передбаченого ст. 2 ГПК України, щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, суд вбачає за необхідне одночасно з призначенням судового засідання у справі витребувати у позивача та відповідача додаткові докази, що мають значення для правильного вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Судове засідання (розгляд справи по суті) призначити на 10.12.20 о 14:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10 .
3. Зобов'язати позивача надати через канцелярію суду в строк до 07.12.2020 року включно:
- належним чином засвідчену копію CMR № 033601 від 05.05.2020 року, яка придатна для огляду судом та містить всі дані і відмітки оригіналу;
- детальні письмові пояснення щодо підстав, строків та розміру нарахування зазначених в актах надання послуг № 137 від 09.06.2020 року та № 195 від 13.07.2020 року штрафних санкцій, з наданням відповідних доказів.
4. Зобов'язати відповідача надати через канцелярію суду в строк до 07.12.2020 року включно:
- належним чином засвідчені копії листів на адресу відповідача щодо неналежного виконання умов транспортних заявок та щодо необхідності прибуття позивача до місця знаходження транспортного засобу для здійснення перевезення згідно заявки № 2 від 10.06.2020 року, на які міститься в тексті відзиву;
5. Повторно встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив в строк до 27.11.2020 року включно. Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.
5. Повторно встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - в строк до 27.11.2020 року включно. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.
7. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 03.12.2020 року (включно).
8. Повідомити про підготовче засідання учасників справи. У відповідності до ст. 60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
9. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).
10. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
11. Сторонам за наявної можливості направити на електронну адресу еср_s38_1@kі.arbitr.gov.ua текст позовної заяви/відзивів/пояснень/заяв/клопотань у форматі Word, розрахунки, що містять формули - у форматі Exel.
12. З метою дотримання основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, щодо змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом, попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 ГПК України, невиконання процесуальних обов'язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
13. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
Звернути увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відкритих судових засідань. Також інформуємо, що з метою запобігання виникненню та розповсюдженню гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, у Господарському суді міста Києва запроваджено особливий режим роботи, згідно з яким, зокрема, працівникам Служби судової охорони, що здійснюють пропускний режим до приміщень суду, рекомендовано не допускати до залів судового засідання осіб, які не є учасниками судового процесу, та осіб з ознаками респіраторних захворювань.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 13.11.2020 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон