04.11.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/569/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро"
про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 129440 грн 95 к.
за участю:
від прокуратури: Чернописька Галина Остапівна,
від позивача: Крайник Оксана Василівна,
від відповідача: представник не з'явився
встановив: Перший заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 129440 грн 95 грн.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Щодо підстав звернення прокурора до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є факт несплати відповідачем до Державного бюджету України плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великогабаритним транспортним засобом та невжиття уповноваженим органом заходів спрямованих на стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом, що призвело до порушення інтересів держави. В підтвердження чого прокурор приєднав до матеріалів справи лист від 09.09.2019 №12.31-78-6199ВИХ-19, лист від 18.10.2019 №15228-19, лист від 18.06.2020 №12.31-78-5048ВИХ-20. Також прокурор приєднав до матеріалів справи повідомлення Державної служби України з безпеки на транспорті Кіровоградській місцевої прокуратури від 22.06.2020 №9771-20 про неможливість подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" у зв"язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної служби України з безпеки на транспорті.
08.07.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 03.08.2020 (ухвала від 08.07.2020).
30.07.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву вх.№9530/20, який суд прийняв до розгляду.
03.08.2020 суд постановив задоволити клопотання представника прокуратури та відкласти підготовче засідання на 02.09.2020 (ухвала від 03.08.2020).
13.08.2020 Прокуратура Кіровоградської області подала відповідь на відзив вх.№104181 та 17.08.2020 заяву про виправлення описки у відповіді на відзив вх.№10591/20, які суд прийняв до розгляду.
31.08.2020 представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав відповідь на відзив вх.№11089/20 та клопотання про відкладення розгляду справи вх.№11088/20.
02.09.2020 суд постановив відкласти розгляд справи на 29.09.2020 (ухвала від 02.09.2020). 28.09.2020 представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. 29.09.2020 суд повідомив сторони, що судове засідання у справі відбудеться 19.10.2020 (ухвала від 29.09.2020).
19.10.2020 суд постановив підготовче провадження у справі закрити; розгляд справи по суті призначити на 04.11.2020.
Представник відповідача в судове засідання 04.11.2020 не з"явився, натомість через електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.11.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція прокурора та позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.02.2019 уповноважені особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області області на автодорозі Н-01 Київ - Знам"янка км 241+800 провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки FRENGLINER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом BODEX модель KIS 3WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ "Європа Транс Агро". Проведена перевірка встановила перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, про що складені акт та довідка. За даними вказаних вище документів, 20.02.2019 проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 341 та нарахована плата за проїзд у сумі 4217 євро 76 центів.
На підставі пунктів 27, 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879) відповідач зобов"язаний був сплатити плату за проїзд в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на день проведення розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати (згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 20.02.2019 еквівалентно 129440 грн 95 к.). Однак відповідач ці кошти добровільно не сплатив.
В судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Позиція відповідача.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позов вх.№9530/20 від 30.07.2020 посилався на те, що прокурор не надав належних та допустимих доказів в підтвердження підстав для звернення до суду від імені Державної служби з безпеки на транспорті та просив суд відмовити у позові.
Обставини справи, дослідження доказів.
На підставі затвердженого графіка проведення перевірок від 30.01.2019 та направлення на перевірку від15.02.2019 № 004104, а також щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період з 18 по 24 лютого 2019 року посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області 20.02.2019 на автодорозі Н-01 Київ - Знам"янка км 241+800 провели габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки FRENGLINER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом BODEX модель KIS 3WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який здійснював перевезення вантажу по маршруту с. Токарів - м. Запоріжжя протяжністю 808 км. Власником транспортного засобу який належить ТОВ "Європа Транс Агро", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого приєднана до матеріалів справи.
У товарно-транспортній накладній від 19.02.2019 № 006 вказано, що автомобіль FRENGLINER, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом BODEX модель KIS 3WS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 прямував з пункту навантаження - с. Токарів, до пункту розвантаження - м. Запоріжжя, найменування вантажу: соя.
За результатами проведеної перевірки і зважування автомобіля та габаритно-вагового контролю, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки (вага пересувна автомобільна типу CHEKLODE FREEWESGH, зав. №008212, вантажоприймальні платформи НмГЗ -500 кг, НГЗ -15000 кг., d=e=50 кг. (свідоцтво про перевірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 27.06.2019 № 34-00/2153; сертифікат від 21.11.2007 № 0044666, виробник: Central Weighing LTD, Великобританія), посадові особи управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області зафіксували повну масу транспортного засобу 52.48 т, з фактичним навантаженням: на першу вісь - 5.38 т при нормативно допустимій 11 т, на другу вісь - 18.28 т при нормативно допустимій - 16 т, на третю вісь - 28.820 т при нормативно допустимій -22 т, що є порушенням пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила № 1306), а саме: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує, зокрема, фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиничну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиничну задню вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т). Таким чином, результат зважування вказав на перевищення нормативно допустимих габаритів.
За результатами перевірки 20.02.2019 посадова особа Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області склала: акт №025138 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідку № 0018136 про результати здійснення габаритно-вагового контролю; чек зважування № 22172, виданий о 12 год 31 хв.
Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів від 20.02.2019 №341 із зазначенням перевищення параметрів від нормативу у 31,2 %, нарахована плата за проїзд у розмірі 4217 євро 76 центів, що за перерахунком, згідно з офіційним курсом Національного банку України євро до гривні станом на 20.02.2019, еквівалентно 129440 грн 95 к.
22.02.2019 Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області направило ТОВ
"Європа Транс Агро" лист № 28-1-06/703 з проханням внести плату за проїзд, яка нарахована 20.02.2019 в сумі 129440 грн 95 к.
Згідно з інформацією, зазначеною в листах Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.08.2019 №38104/28/24-19, від 04.10.2019 № 6572/05/15-19 та від 22.06.2020, кошти в сумі 129440 грн 95 к. від відповідача не поступали; інформації щодо скасування розрахунку плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування до Управління Уктрансбезпеки у Кіровоградській області не надходило; самостійно Державна служба України з безпеки на транспорті з позовом про стягнення плати за проїзд не зверталася, у зв"язку з чим перший заступник керівника Кіровоградської місцевої прокуратури звернувся за захистом порушеного інтересу держави до господарського суду.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону № 2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Статтею 33 Закону № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком № 879, пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 % подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв -розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.
Пунктом 31 Порядку № 879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.
У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб'єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.
Згідно з частиною третьою статті 5 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники правовідносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог законодавства. Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами (стаття 7 ГК України).
Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (частини перша та друга статті 216 ГК України).
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
За частиною першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до частин другої та третьої статті 225 ГК України законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Пунктами 37, 41 Порядку № 879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Суд встановив, що при проведенні габаритно-вагового контролю, складанні відповідної довідки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, здійсненні розрахунку плати за проїзд посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області діяли на підставі та у спосіб, встановлені чинним законодавством, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.
Доказів внесення плати за проїзд чи в спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, а також оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми збитків відповідач не подав, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що перевезення вантажу транспортним засобом, що належить відповідачу здійснювалось з перевищенням нормативно вагових параметрів, у зв'язку з чим заявлені до відповідача позовні вимоги про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 129440 грн 95 к. є обґрунтованими та належать до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №1059 від 24 червня 2020 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Першого заступника керівника Кіровоградської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в сумі 129440 грн 95 к. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро", вул. В.Івасюка, буд.62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 41101091) в доход Державного бюджету України (отримувач: УК у м.Кропивницькому, р/р UA238999980313181216000011002, код ЄДРПОУ 38037409, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22160100, код банку МФО 899998 ) - 129440 (сто двадцять дев"ять тисяч чотириста сорок гривень) 95 к. плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа Транс Агро", вул. В.Івасюка, буд.62, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 41101091) на користь прокуратури Кіровоградської області (вул.Верхня Пермська,4, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25000, код ЄДРПОУ 02910025, МФО 820172, р/р UA848201720343100001000004600, банк Державна казначейська служба України, м.Київ ) - 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 к. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.11.2020
Суддя Т.В. Максимів