номер провадження справи 34/168/20
про закриття провадження у справі
13.11.2020 справа № 908/2593/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали справи № 908/2593/20
за позовом Державного навчального закладу “Мелітопольське вище професійне училище”, ідентифікаційний код юридичної особи 02544052 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Лютнева, 194)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі”
ідентифікаційний код юридичної особи 05541114 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61)
про стягнення 54863 грн 62 коп.
Без виклику учасників справи.
Державний навчальний заклад “Мелітопольське вище професійне училище” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою № 408/05 від 29.09.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі” 54863 грн 62 коп. суми переплати та судовий збір.
У позові позивач просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 справу № 908/2593/20 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Ухвалою суду від 07.10.2020 № 908/2593/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2593/20 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.11.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява № 488/05 від 05.11.2020 про відмову від позову у зв'язку із погашенням відповідачем суми боргу у повному обсязі. Також, у вказаній заяві позивач посилається на ч. 3 ст. 130 ГПК України та просить покласти витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. на відповідача.
06.11.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання № 208 від 04.11.2020 про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Розглянувши заяву позивача суд зазначає наступне:
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (ч. 2 чт. 46 ГПК України).
До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення (ч. 2 ст. 191 ГПК України).
06.11.2020 від позивача на адресу суду надійшла заява № 488/05 від 05.11.2020 про відмову від позову у зв'язку із погашенням відповідачем суми боргу у повному обсязі. На підтвердження вказаних обставин суду надано оригінал Акту звірки взаєморозрахунків, згідно із яким залишок на 01.11.2020 складає 0,00 грн. та виписки по рахунку за період з 07.10.2020 по 30.10.2020 на загальну суму 54 863,62 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Одним із принципів господарського судочинства, закріплених у ч. 3 ст. 2 ГПК України, є принцип диспозитивності.
У силу вимог ст. 14 ГПК України диспозитивність господарського судочинства передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на викладене, враховуючи реалізацію позивачем свого процесуального права на відмову від позовних вимог, беручи до уваги, що відмова позивача від позовних вимог не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, підписана уповноваженою особою, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У заяві про відмову від позовних вимог позивач послався на ч. 3 ст. 130 ГПК України та просив стягнути судовий збір з відповідача, оскільки сума заборгованості була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся із заявою про відмову від позову до початку розгляду справи № 908/2593/20 по суті (05.11.2020 заява про закриття провадження у справі з додатками направлена на адресу суду), а тому 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову, підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Заява про відмову від позову (вх. № 21794/08-08/20) надійшла до заяви відповідача про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору (вх. №21802/08-08/20). Крім того, заява про відмову від позову була надіслана позивачем електронною поштою (вх. № 21746/08-08/20). До того ж, до вказаної заяви позивача було додано всі документи на підтвердження сплати суми заборгованості після пред'явлення позов до суду (виписки по рахунку за період з 07.10.2020 по 30.10.2020). В той час, як до заяви відповідача про закриття провадження у справі додано лише копію Акту звірки взаєморозрахунків.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позивачеві з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.
Враховуючи заяву позивача щодо застосування ч. 3 ст. 130 ГПК України, 50 % судового збору покладається на відповідача.
Матеріали справи свідчать, що оплату боргу відповідач здійснив після пред'явлення позову.
Клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України не підлягає задоволенню у зв'язку з вищевикладеним.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі № 908/2593/20.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольські теплові мережі”, ідентифікаційний код юридичної особи 05541114 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 61) на користь Державного навчального закладу “Мелітопольське вище професійне училище”, ідентифікаційний код юридичної особи 02544052 (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Лютнева, 194) судовий збір у розмірі 1 051 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена окремо від рішення суду в порядку, передбаченому ст.ст. 256, 257 ГПК України, до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2020.
Суддя А.О. Науменко