номер провадження справи 32/183/19
13.11.2020 Справа № 908/3001/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Колодій Н.А., розглянувши матеріали заяви фізичної особи - підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3001/19
За позовом (стягувач) Бердянської міської ради (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни ( АДРЕСА_1 )
про звільнення земельної ділянки та повернення земельної ділянки
Без виклику представників сторін
22.10.2020 за вих. № б/н від 19.10.2020, вх. № 20808/08-08/20 від 22.10.2020) надійшла заява про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020 заява про роз'яснення судового рішення у справі № 908/3001/19 передано на розгляд судді Колодій Н.А.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 заяву про роз'яснення судового рішення у справі № 908/3001/19 судом залишено без руху.
05.11.2020 ФОП Курейкіною І.М. було виправлено недоліки, які зумовили залишення заяви без руху.
Враховуючи усунення недоліків суд вважає за можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення у справі № 908/3001/19 по суті без виклику сторін.
Господарським судом Запорізької області розглянуто позов Бердянської міської ради до Фізичної особи-підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009 га, кадастровий номер 2310400000:069:004:0252, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи (в районі центрального ринку), шляхом знесення споруди (торговий кіоск) зблокованої з автобусною зупинкою з правого боку, за власний рахунок та зобов'язання повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді у придатному для використання стані.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19 позовні вимоги задоволено, вирішено: зобов'язати Фізичну особу-підприємця Курейкіну Іоланту Миколаївну, ІНФОРМАЦІЯ_1 (боржник) ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код особи НОМЕР_1 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009 га, кадастровий номер 2310400000:069:004:0252, розташовану за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи (в районі центрального ринку), шляхом знесення споруди (торговий кіоск) зблокованої з автобусною зупинкою з правого боку, за власний рахунок та зобов'язання повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді (стягувач) (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2; код ЄДРПОУ 20525153) у придатному для використання стані.
25.08.2020 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18 лютого 2020 р. та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11 серпня 2020 р. у справі № 908/3001/19, що набуло чинності 11.08.2020 видано відповідні накази.
Мотивуючи подання про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19 відповідач (боржник) зокрема зазначив, що вказане рішення суду для відповідача є не зрозумілим, кому саме та яке майно потрібно повернути, яким чином та за який рахунок буде проводитися знесення споруди, яка є власністю та буде пошкоджено, що означає поняття у придатному стані, тобто в якому стані, тому що в резулятивній частини рішення зазначено, що зобов'язано повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді, яку саме земельну ділянку, хто повинен повернути, тобто відсутні дані земельної ділянки та особа котра повинна це зробити.
Розглянувши заяву фізичної особи - підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/3001/19, суд зазначає наступне.
Статтею 245 ГПК України передбачено, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як зазначив у постанові від 28.01.2019 у справі № 914/208/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, виходячи із змісту наведеної норми роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Вказаною нормою надано право учасникам справи на подання до господарського суду заяви про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, за умови, що таке роз'яснення не матиме наслідком зміни змісту судового рішення. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення, про що виноситься ухвала. Отже, роз'яснення судового рішення спрямоване на його викладення у більш зрозумілій формі та здійснюється господарським судом без зміни його змісту та в межах тих питань, які були предметом судового розгляду.
В рішенні господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 по справі № 908/3001/19 судом однозначно та зрозуміло викладено зміст резолютивної частини постановленого рішення.
Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. (п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 “Про судове рішення”)
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що в заяві про роз'яснення судового рішення ставиться питання про внесення до рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.20 по справі № 908/3001/19 нових даних, які не були предметом дослідження під час судового вирішення спору у справі № 908/3001/19, суд відмовляє задоволені подання про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.20019 по справі № 908/3001/19.
Разом із тим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Зазначена норма кореспондується із приписами ст. 18 та ч. 1 ст. 326 ГПК України
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. (ч. 2 ст. 326 ГПК України).
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З аналізу усталеної практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду” (рішення від 19.03.1997 зі справи “Горнсбі проти Греції”, рішення від 20.07.2004 зі справи “Шмалько проти України”).
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” № 1404-VIII від 02.06.2016 унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Враховуючи вище викладене, суд вважає рішення суду є зрозумілим і для досягнення цілей виконання судового рішення, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, державна виконавча служба при примусовому виконанні рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19 має право застосувати сукупність дій визначених у Законі Україні «Про виконавче провадження».
Керуючись ст., ст. 232-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни про роз'яснення рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі №908/3001/19 відмовити повністю.
Копію даної ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
Телефон контакт-центру 0-800-501-492.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.11.2020
Суддя Н.А. Колодій
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.