Справа №:755/1740/20
"09" листопада 2020 р. м.Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі суду присяжних:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
судді ОСОБА_2 ,
присяжних ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
при секретарі ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню дитину, 2014 р.н., освіта вища, не працюючого, не військовозобов'язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
21.04.2011 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.4 ст.187 КК України до 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 04.10.2013 року з Бориспільської ВК №119 на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області із заміною на виправні роботи, невідбутий строк покарання - 3 роки 6 місяців 16 днів,
за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Кіровоград, громадянина України, розлученого, маючого двох неповнолітніх дітей, 2006 р.н., освіта вища, працюючого старшим оперуповноваженим в ОВС СБ України, військовозобов'язаного, учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Голубівка Луганської області, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню дитину, 2002 р.н., освіта вища, не працюючого, не військовозобов'язаного, пенсіонера ОВС за станом здоров'я, особи з інвалідністю другої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
захисників адвокатів ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14
обвинувачених ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
Судом присяжних Дніпровського районного суду м.Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_7 за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст.115, ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_8 за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України, ОСОБА_9 за обвинуваченням в скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.14 ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, ст.257 КК України.
Ухвалою головуючого від 30.09.2020 року було продовжено строк тримання під вартою обвинувачених на 60 днів, тобто до 28.11.2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
В даному судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, оскільки судове провадження не було завершено до його спливу.
Прокурор в судовому засіданні подав письмову думку із зазначеного питання та просив суд продовжити тримання обвинувачених під вартою, оскільки він вважає, що на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України, є наявними, будь-які дані про їх зменшення відсутні, обставини, які слугували підставою для обрання та продовження зазначеного запобіжного заходу на даний час не відпали та продовжують існувати.
Зокрема, на думку прокурора, обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор вважає, що вказаний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, а саме визначеними КПК України конкретними підставами і метою застосування запобіжного заходу.
Крім того, на думку прокурора, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, які мають надзвичайно високий ступінь, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, тому існують підстави для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що у повному обсязі відповідає вимогам чинного національного та міжнародного законодавства, практиці ЄСПЛ.
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники - адвокати ОСОБА_13 і ОСОБА_14 заперечували проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подали письмове клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на відсутність будь-яких доказів причетності ОСОБА_9 до інкримінованих злочинів, а також відсутність зазначених прокурором ризиків, тісні соціальні зв'язки обвинуваченого, який є пенсіонером та особою з інвалідністю другої групи, виключно позитивно характеризується, має вищу освіту і ступінь кандидата наук з державного управління. В клопотанні посилались також на те, що згідно практики ЄСПЛ зі спливом певного часу подальше існування обґрунтованої підозри перестає само по собі бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для подальшого тримання такої особи під вартою.
Із урахуванням тривалого часу перебування обвинуваченого під вартою, причетності якого до інкримінованих злочинів з досліджених судом на даний час доказів, на думку захисту, не встановлено, просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора, яке вважають необґрунтованим, та застосувати до ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, або визначити розмір застави, що на їх думку в повному обсязі відповідає вимогам законодавства.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_12 також заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на відсутність будь-яких наведених прокурором ризиків і доказів причетності ОСОБА_8 до інкримінованих злочинів, просили суд змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання, враховуючи, що ОСОБА_8 має більш ніж 25 років стажу роботи в органах внутрішніх справ та СБ України, виключно позитивно характеризується, має чисельні подяки, тому усі доводи прокурора є припущенням наявності ризиків і не ґрунтуються на вимогах закону. На думку сторони захисту, тісні соціальні зв'язки обвинуваченого та відсутність будь-яких доказів його причетності до вчинених злочинів виключають наявність зазначених прокурором ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_7 проти продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, однак просив суд змінити обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 запобіжний захід на домашній арешт, а його захисник - адвокат ОСОБА_11 просив суд змінити і ОСОБА_7 запобіжний захід на домашній арешт, що, на його думку, забезпечить у повній мірі виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши надані сторонами клопотання з додатками, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою, виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження №12017100040010422 вбачається, що ухвалою головуючого від 30.09.2020 року було продовжено строк тримання під вартою обвинувачених на 60 днів, тобто до 28.11.2020 року.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У частині 2 статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За правилами ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частиною 5 статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При вирішенні питання про доцільність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинувачених, ризик повторення чи продовження ними протиправної поведінки.
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, що заподіяло смерть людини, проти громадської безпеки та власності, пов'язаних із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі озброєної банди, організованої з метою нападу на окремих осіб, які мають підвищену суспільну небезпеку та за які передбачено у тому числі покарання у вигляді довічного позбавлення волі, раніше судимий за вчинення розбійного нападу, має житло на території окупованої АР Крим, офіційно не працевлаштований, законних джерел доходу не має.
ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та власності, пов'язаних із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілих, вчинених у складі озброєної банди, організованої з метою нападу на окремих осіб, які мають підвищену суспільну небезпеку та за які передбачено у тому числі покарання у вигляді позбавлення волі, строком до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, раніше не судимі.
ОСОБА_8 , який є діючим працівником СБ України, і ОСОБА_9 , який є пенсіонером ОВС за станом здоров'я, обвинувачуються у вчиненні злочинів у співучасті з раніше судимим за вчинення тяжкого злочину - розбійного нападу ОСОБА_7 , яким передувало тривале спостереження та збір інформації про потерпілих та свідків.
З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до усіх обвинувачених та потерпілих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 було застосовано заходи безпеки, у тому числі, як пояснив в засіданні прокурор, з метою унеможливити їх спілкування.
Вказані заходи безпеки відносно потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_16 на весь час судового розгляду кримінального провадження були також застосовані ухвалою суду від 04.03.2020 року за заявою представника потерпілих.
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд звертає увагу, що наявність характеризуючих даних про особу обвинувачених, на що посилається сторона захисту, як на одну з підстав для зміни запобіжного заходу, на думку суду не виключають наявність зазначених вище ризиків, а також ризику продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що його створюють обвинувачені для суспільства в цілому, у тому числі у зв'язку з їх доступом до зброї та навиків володіння нею.
Суд також враховує при вирішенні даного питання, що неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_9 чи ОСОБА_8 страждають на хвороби, які унеможливлюють перебування їх під вартою, суду не надані.
При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин.
Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні даного питання.
Крім того, кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, докази судом на даний час в повному обсязі не досліджені, і на думку суду, в судовому засіданні стороною захисту відповідно до положень ч.5 ст.132 КПК України не було надано суду належних і допустимих доказів, які свідчили б про необґрунтованість пред'явленої підозри (обвинувачення).
При цьому суд враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинувачених в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб.
Із урахуванням викладеного, клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України при постановлені ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи зазначені вище підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_9 обвинувачуються у вчинення злочинів, вчинених із застосуванням насильства (усі троє) та який спричинив загибель людини ( ОСОБА_7 ), суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки вказаний альтернативний запобіжний захід, на думку суду, не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та запобігти наявним ризикам.
При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою відмова у звільненні з-під варти під заставу може бути обґрунтованою і особа має утримуватися під вартою без визначення розміру застави, якщо його звільнення потягне реальну небезпеку спричинення шкоди у зв'язку з виникненням однієї з підстав для тримання під вартою; якщо введення умов звільнення під заставу чи інших розумних профілактичних заходів не може усунути цю небезпеку чи знизити її до рівня, при якому тримання особи під вартою стане безпідставним.
Керуючись ст.ст.177-178, 181, 183, 331, 369, 372, 376КПК України, суд присяжних, -
В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - відмовити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до 07 січня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до 07 січня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, до 07 січня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, якому направити її копію.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим та захисникам та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України для виконання.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 15 -30 годині 13 листопада 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпровський районний суд м.Києва, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий - суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_1
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_2
ОСОБА_17
ОСОБА_18
ОСОБА_5