Справа №:645/5595/20
Провадження №: 2/755/6528/20
про відкриття провадження
"09" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 4-А) про відшкодування моральної (немайнової) шкоди,-
До Фрунзенського районного суду м. Харкова звернулась представник громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 - адвокат Вітер Н.В. з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно заявлених вимог представник позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у сумі 10 000,00 грн, завдану внаслідок прийняття протиправного рішення №372 від 28 листопада 2019 року.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач громадянка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 переїхла на постійне місце проживання до м.Харкова та з 29 вересня 2006 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням ВГІРО ГУМВС України в Київській області від 23 червня 2007 року на підставі Закону України «Про імміграцію» позивачу надано дозвіл на імміграцію в Україну та документовано посвідкою на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_1 терміном дії безстроково. 14 вересня 2019 року позивача документовано посвідку на постійне проживання № НОМЕР_2 . Рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області №372 від 28 листопада 2019 року визначено, що громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.1 ч.1 ст. 12 Закону України «Про імміграцію» скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 23 червня 2006 року. Також, рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області №372 від 28 листопада 2019 року визначено, що посвідка на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року скасована на підставі вимог п.п.1 п.64 Порядку оформлення, видачі, обміну скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №321. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі №520/681/2020 визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області №372 від 28 листопада 2019 року про скасування громадянці Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в України серії НОМЕР_1 від 23 червня 2006 року та стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області на користь громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, стягнуто з Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 витрати по оплаті професійної правничої допомоги у розмірі 6200,00 грн. На думку представника позивача, оскільки зазначене рішення суду набрало законної сили у позивача є підстави для звернення до суду із вимогою про стягнення з відповідача 10 000,00 грн у відшкодування завданої моральної шкоди. Зазначає, що за наслідками протиправного рішення відповідача, позивач змушена була звернутися до адвоката за правовою допомогою, що призвело до понесення судових витрат на професійну правничу допомогою, неправомірні дії відповідача унеможливили працевлаштування позивача, що призвело до скрутного фінансового становища її родини, позбавило можливості в оформлені банківського рахунку та банківської карти для виплат щодо отримання переведених коштів. Крім того тривалий час позивач знаходилась в нервовому стані та психологічному напружені.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2020 року матеріали даної позовної заяви передано на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва.
Вказану позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Вивчивши зміст позовної заяви та додатків до неї, приходжу до висновку про те, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, відсутні.
Позовну заяву слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Суд враховує положення ч.ч. 1 - 4 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження, та вважає, що дана справа підпадає під ознаки малозначної справи і не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку, тому приходжу до висновку про те, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки відповідно до положень ч. 6 ст. 19 ЦПК України даний спір є малозначним.
За таких обставин, враховуючи вимоги частин 1-4 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд приходить до висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 ЦПК України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Згідно зі ст.25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно з висновком, наведеним у рішенні Конституційного Суду України № 12/рп-2001 від 03.10.2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державну казначейську службу України, до компетенції якого належить казначейське обслуговування бюджетних коштів Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області.
У відповідності до положень ч.3 ст.187 ЦПК України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 53, 175, 177, 187, 261, 274-279, 352-355 ЦПК України, -
Відкрити провадження у справі за позовом громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державну казначейську службу України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6).
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Роз'яснити відповідачу право на подання відзиву на позовну заяву в строк, що не може перевищувати 15 днів з дня вручення копії даної ухвали. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, до відзиву додаються докази, що підтверджують обставини, на яких гуртуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, відповідач зобов'язаний надіслати позивачеві копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої - п'ятої ст. 178 ЦПК України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої - п'ятої ст.178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Інші учасники справи мають право надати свої письмові пояснення щодо позову або відзиву, в яких викласти свої аргументи і міркування та відповідні докази на підтримку або заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою ст. 178 ЦПК України.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву (відзив); відповіді на відзив, заперечення) є їхнім правом. У разі ненадання учасником справи заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копії ухвали невідкладно направити учасникам справи.
Відповідачу направити копію позовної заяви з додатками.
Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі - Державній казначейській службі України копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.
Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет http://dn.ki.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (ч. 2 ст. 352 ЦПК України).
Відповідно до положень ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (п.4 ч. 5
ст. 357 ЦПК України).
Суддя: