Справа № 755/48/18
"12" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Сіренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року по цивільній справі № 755/48/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.
Заява мотивована тим, що 25.06.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у вказаній справі, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що позивач з незрозумілих причин подала до суду позов про стягнення аліментів, хоча він завжди забезпечував її та сина одягом, продуктами, грошовими коштами, зокрема перед поданням позову про стягнення аліментів навіть писав заяву щоб з його доходу відраховували аліменти на утримання дитини. Не відповідають твердження ОСОБА_2 про те, що він не сплачував аліменти. Позивач під різними приводами не давала можливості побачиться йому з дитиною. У 2015 р. він вимушений був виїжджати в м. Санкт-Петербург для догляду за своєю матір'ю, яка постійно хворіла та проходила обстеження і лікування як у м. Чернігів, так і у м. Санкт-Петербург. Влітку 2015 р. він приїхав до м. Києва, проте в телефонних розмовах відповідач йому під різними приводами відмовляла у побаченнях з сином. З того часу він певні періоди виїжджав за кордон, а коли був в Україні, то постійно шукав зустрічі з сином. 14.09.2020 р. прийшовши до сина в школу він дізнався, що син змінив прізвище на ОСОБА_4 , тоді він бачився з сином у присутності завуча школи. Будь яких відомостей про справу він не отримував, повний текст рішення йому не вручався, зі справою ознайомився 15.09.2020 р., тому просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Позивачем не надано доказів ухилення його від участі у вихованні дитини, що давало б підстави для позбавлення батьківських прав.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 підтримав вимоги заяви.
Позивач та її представник ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на її безпідставність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомлено.
Вислухавши пояснення представника відповідача, позивача, представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені підстави для скасування заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів поданої заяви та справи № 755/48/18, ОСОБА_1 фактично не отримував копії спірного рішення суду від 25.06.2018 року і вперше відповідач ознайомився з матеріалами справи 15.09.2020 року, що підтверджується заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а також відсутністю в матеріалах справи даних про вручення відповідачу копії заочного рішення суду.
За таких обставин суд вважає, що встановлений законом строк звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду заявником ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим заява про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню, відповідно положень ст. 127 ЦПК України.
Дніпровським районним судом м. Києва 25.06.2018 року у цивільній справі № 755/48/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ухвалено рішення яким позовні вимоги задоволено, позбавлено батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про народження № 3397 від 25.10.2008 року, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві та стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.
Рішення суду від 25.06.2018 року у вищевказаній справі ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.
Як убачається із матеріалів цивільної справи, в судові засідання відповідач викликався за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в м. Києві від 05.01.2018 року, проте поштова кореспонденція повернулася до суду із відмітками про закінчення терміну зберігання.
За вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, лише сукупність зазначених обставин є підставою для скасування заочного рішення в порядку ст. 288 ЦПК України.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» від 27 жовтня 1993 року, заява №14448/88, § 33).
У судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не був повідомлений про розгляд справи в суді, оскільки направлені судом на адресу відповідача процесуальні документи повернулись з поштового відділення без вручення за закінченням встановленого строку зберігання.
Водночас, з'ясування поважності причин неявки відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення ним про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин не може бути безумовною підставою для скасування заочного рішення.
Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Предметом спору є позбавлення батьківських прав.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
На час розгляду справи діяла норма вказаної статті СК України у наступній редакції: мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З урахуванням положень закону не є належними та достатніми докази про сплату аліментів на утримання дитини.
Відповідачем до заяви не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не були враховані судом під час ухвалення рішення, а тому у суду відсутні підстави визначені у ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 127, 260, 287, 288, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року по цивільній справі № 755/48/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складений 13 листопада 2020 року.
Суддя Л.М.Виниченко