Справа № 755/14464/19
"09" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
розглянувши в місті Києві, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання членом сім'ї наймача, визнання наймачем квартири та визнання права користування квартирою,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання членом сім'ї наймача, визнання наймачем квартири та визнання права користування квартирою посилаючись на те, що його дружина - ОСОБА_5 , на підставі Ордеру № НОМЕР_1 від 27.12.1962 року займала житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 . Ордер був виданий її матері - ОСОБА_6 . Після смерті матері, його дружна залишилась проживати у спірній квартирі. 22.03.1975 року ОСОБА_5 вийшла заміж, змінивши прізвище на « ОСОБА_5 », та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 . 04.01.1984 року ОСОБА_5 розлучилась з чоловіком. Донька ОСОБА_5 вийшла заміж, та змінила прізвище на « ОСОБА_2 », та народила двох дітей - доньку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_3 , які є онуками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла. Він (позивач) з 1999 року проживав разом з ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1 . Офіційно вони одружились лише 16.12.2011 року. Вказана квартира має три кімнати, загальна площа 59,9 м2, житлова - 45,9 м2. На сьогодні в квартири зареєстровано три особи - ОСОБА_2 , 1976 року народження, - донька наймача, ОСОБА_4 , 1992 року народження, - онука наймача, та ОСОБА_3 , 2005 року народження, - онук наймача. Проте, відповідачі за місцем реєстрації не проживають вже більше п'яти років, у зв'язку з чим ОСОБА_5 за життя звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та 10.12.2018 року провадження у справі закрито у зв'язку із її смертю. Померла ОСОБА_5 була інвалідом першої групи, а останні півроку перед смертю вона була прикута до ліжка, і її доглядом займався саме він, ані донька, ані онуки її не навідували. Крім того, щоб оплатити операцію дружині він був змушений продати належну йому квартиру АДРЕСА_2 . Зареєструватись в спірній квартирі він не міг, оскільки ОСОБА_2 не давала згоди.
До суду позивач не з'явився, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його присутності, та прийняття судового рішення.
Відповідачі до суду не з'явились, в матеріалах справи містяться їх відзиви на позовну заяву.
Представник третьої особи до суду не з'явився, надіслав лист про слухання справи без його присутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Дана позовна заява зареєстрована в Дніпровському районному суді м. Києва 09.09.2019 року.
10.09.2019 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою від 24.09.2019 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
10.12.2019 року залучено до участі у справі третю особу - Службу у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.
11.12.2019 року надійшла відповідь на відзиви.
21.12.2019 року надійшли відзиви на позовну заяву.
17.09.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В суді встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на підставі Ордеру від 27.12.1962 року була надана ОСОБА_12 та її родині у складі п'ятьох осіб, в тому числі і ОСОБА_5 , яка після укладення шлюбів змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено 16.12.2011 року.
В квартирі АДРЕСА_1 , станом на 09.11.2016 року були зареєстровані: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
По даній справі позивач просить суд визнати його членом родини наймача, визнати його наймачем квартири та визнати за ним право користування спірною квартирою.
Стаття 64 Житлового кодексу України визначає, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно статті 65 Житлового кодексу України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до статті 106 Житлового кодексу України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.
По даній справі установлено, що ОСОБА_1 був чоловіком померлої ОСОБА_5 , яка була наймачем квартири АДРЕСА_1 . Дане свідчить про безпідставність вимоги позивача про визнання його членом родини наймача, та відмови у задоволенні позову в цій частині.
Не підлягають задоволенню і вимоги про визнання його наймачем квартири та визнання за ним право користування спірною квартирою, так як жодного доказу на підтвердження заявлених вимог позивач не надав. Так позивачем не було надано жодних доказів про законне вселення до спірної квартири та проживання в ній.
Позов, поданий від імені ОСОБА_5 , який в подальшому закритий у зв'язку з її смертю, не є належним доказом до даного предмету спору.
З матеріалів справи встановлено, що до 06.06.2017 року позивач мав зареєстроване місце проживання за адресою - АДРЕСА_2 .
Не є належним доказом і копія акту від 24.05.2019 року, оскільки дана копія надана у неналежній якості, та не було проведено допиту в якості свідків осіб, які його підписали.
Не доведено позивачем і те, що кошти, які він отримав від продажу належного йому на праві особистої власності нерухомого майна, він витратив на операцію хворій дружині.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження заявлених вимог.
Крім того, 16.09.2020 року ОСОБА_2 надала до суду копію рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08.01.2020 року, яке набуло законної сили 02.07.2020 року, яким виселено ОСОБА_1 зі спірної квартири без надання іншого житлового приміщення. В процесі розгляду даної справи судом було установлено, що згідно свідоцтва про право власності, виданого Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 21.05.2019 року, та Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 22.10.2019 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних долях.
В заяві від 12.09.2020 року ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 в добровільному порядку виселився зі спірної квартири.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258, 259, 273, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання членом сім'ї наймача, визнання наймачем квартири та визнання права користування квартирою - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 09.11.2020 року.
Суддя: