вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
13.11.2020р. Справа № 904/5411/20
За позовом: Фермерського господарства «Утес», с. Карабинівка
До: Фізичної особи - підприємця Зєва Олександра Анатолійовича, м. Новомосковськ
Про: стягнення 2 254 668, 00 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
ФГ «Утес» (позивач) 02.10.20 р. звернувся до суду з позовом до ФОП Зєва О.А. (відповідач) про стягнення 2 254 668, 00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів внаслідок набуття відповідачем майна - посівів озимої пшениці, позивача без достатніх правових підстав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.20 р. позовну заяву залишено без розгляду та запропоновано позивачу на протязі 5 днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви - сплатити судовий збір в установленому законом розмірі.
06.10.20р. позивачем була подана заява про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна , що належить відповідачу : цеху з переробки насіння олійних культур, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Залізнична, буд.6; житлового будинку із спорудами загальною площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область , м. Новомосковськ, пров. Чкалова, буд. 2; нежитлових будівель загальною площею 172,6 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Золотий берег» за адресою: Херсонська обл., Генічеський район, с. Щасливцеве,вул. Набережна ,буд.24.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.20р. було відкрито провадження у справі № 904/5411/20 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 10.11.20р.
До судового засідання 10.11.20р. сторони явку повноважних представників не забезпечили, позивач клопотав про відкладання судового засідання. Ухвалою суду від 10.11.20р. слухання справи відкладено на 10:00год. 24.11.20р.
12.11.20р. на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, що належить відповідачу: цеху з переробки насіння олійних культур, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Роздори, вул. Залізнична, буд. 6; житлового будинку із спорудами загальною площею 102,4 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, пров. Чкалова, буд. 2; нежитлових будівель загальною площею 172,6 кв.м., які розташовані на базі відпочинку «Золотий берег» за адресою: Херсонська обл., Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, буд. 24.
Ця заява (як і попередня заява позивача) були обґрунтована посиланням на безпідставне заволодіння відповідачем майном, належним позивачу та існуванням обґрунтованих ризиків неможливості виконання судового рішення, оскільки в момент отримання позовної заяви відповідач здійснить усі дії, направлені на ухилення від виконання судового рішення та на захист належного йому майна.
Відповідно до ст.136, 137 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, 5-8 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить норму про те, що кожна фізична або юридична особа має правомірно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до висновку Європейського суду з прав людини, викладеному у п.28 рішення у справі «Федоренко проти України»: відповідно до встановленого прецедентного права Суду втручання у право власності має підтримувати «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи. Тому мають бути витримані розумні пропорції між використаними засобами і досягнутими цілями. Тобто, втручання має здійснюватися відповідно до закону , в інтересах суспільства, з дотриманням принципу пропорційності втручання у мирне володіння майном окремої особи перед загальними інтересами суспільства .
У своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» Європейський суд з прав людини надав наступну оцінку дефініції «справедливий баланс»: позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку , якщо буде показаний inter alia «інтерес суспільства » та «умови , передбачені законом» . Будь-яке втручання у справо власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться , несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску , параграф 78 )
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; та дійшов до висновку про необґрунтованість заяви позивача, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач здійснює будь-які дії ,які направленні на відчуження належного йому майна з метою подальшого ухилення від виконання судового рішення.
Судовий збір відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про судовий збір» та статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ю.Васильєв