вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення зустрічної позовної заяви без руху
13.11.2020м. ДніпроСправа № 904/1634/20
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області
про визнання договору недійсним
Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" заборгованість у розмірі 8 446 979,90 грн., з яких:
- основний борг у розмірі 7 072 560 грн.;
- пеня у розмірі 1 223 508,42 грн.;
- 3 % річних у розмірі 150 911,48 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання №28/44-18 від 30 листопада 2018 року в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 08.06.2019 по 18.03.2020 у сумі 150 911,48 грн.
На підставі пункту 9.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за поставлений товар у розмірі 1 223 508,42 грн. за загальний період з 08.06.2019 по 18.03.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.04.2020.
Підготовче засідання, призначене на 28.04.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2020 призначено підготовче засідання у справі на 11 червня 2020 року. З 11.06.2020 оголошено перерву на 08 липня 2020 року.
10 червня 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", відповідно до якого просить:
- визнати недійсним договір постачання №28-44/18 від 30.11.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод".
Також зустрічна позовна заява містить клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі №904/1634/20.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020 в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Повернуто зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" і додані до неї документи без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 зупинено провадження у справі №904/1634/20 на період до розгляду Центральним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30 червня 2020 року про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
09 листопада 2020 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", відповідно до якого просить:
- визнати недійсним договір постачання №28-44/18 від 30.11.2018, укладений між Приватним акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівний завод" та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод".
В обгрунтування заявлених вимог, позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір №28-44/18 від 30.11.2018 від імені ПАТ "ДМЗ" був підписаний комерційним директором Фроловим Д.Б., який діяв на підставі довіреності №76 від 25.04.2018, що видана виконуючим обов'язки генерального директора Ібрагімовим Мехмана Саядулла огли, який діяв на підставі Наказу ПАТ "ДМЗ" №171/Д від 18.04.2018.
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.11.2018 керівником ПАТ "ДМЗ" був ОСОБА_1 . Призначення на посаду генерального директора та особи, що виконує його повноваження належить до компетенції Наглядової ради ПАТ "ДМЗ", відповідно до пункту 11.7 Статуту ПАТ "ДМЗ", особа, на яку тимчасово покладаються обов'язки генерального директора за його відсутності, має всі повноваження генерального директора товариства, поширюються лише на особу, яка призначена рішенням Наглядової ради ПАТ "ДМЗ", а не наказом генерального директора.
В наказі генерального директора ПАТ "ДМЗ" №171/Д від 18.04.2018, зазначено: "На період моєї відпустки виконуючим обов'язки генерального директора покласти на генерального директора ОСОБА_2 з 23.04. -27.04.2018". Отже, дія наказу №171/Д від 18.04.2018 поширюється виключно на працівників ПАТ "ДМЗ" в період з 23.04.-27.04.2018 та не наділяє Ібрагімова Мехмана Саядулла огли повноваженнями здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, тобто бути представником ПАТ "ДМЗ" перед контрагентами з правом підпису договорів та інших документів на оформлення господарських угод. Відтак, Ібрагімова Мехмана Саядулла огли не мав повноважень видавати довіреність №76 від 25.04.2018 на укладання господарських договорів, оскільки сам не мав повноважень на вчинення таких дій, а тому довіреність №76 від 25.04.2018 є нікчемною на підставі частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.
З урахуванням нікчемності довіреності №76 від 25.04.2018 вбачається, що договір №28-44/18 від 30.11.2018, укладений між ПАТ "НКМЗ" та ПАТ "ДМЗ", є також нікчемним на підставі частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим у ПАТ "ДМЗ" не виникло жодних прав та обов'язків на підставі даного договору.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що станом на 30.11.2018 генеральний директор ПАТ "ДМЗ" ОСОБА_1 виконував свої обов'язки, а наказ №171/Д від 18.04.2018 вичерпав свою дію, у зв'язку з його виконанням.
Також зустрічна позовна заява містить клопотання про поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви та відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі №904/1634/20.
Клопотання про поновлення строку на подачу зустрічного позову мотивоване запровадженням карантину на території України.
10 червня 2020 року ПАТ "ДМЗ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2020, яка залишена в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2020, у справі №904/1634/20 зустрічну позовну заву повернуто без розгляду.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №904/1634/20, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "ДМЗ".
Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відтак, ПАТ "ДМЗ" вважає за можливе поновити строк на подання зустрічної позовної заяви.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Відповідно до частин 1,2 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідно до частини першої статті 178 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право надіслати до суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч.8 ст.166 ГПК України).
Як встановлено вище, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2020 про порушення провадження у цій справі відповідачу було запропоновано надати до суду відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
Вирішуючи питання прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду судом встановлено, що ухвала суду від 30.03.2020 про відкриття провадження у справі не була направлена відповідачу на його адресу (м. Дніпро, вул. Маяковського, 3) у зв'язку з неможливістю поштового відправлення через відсутність фінансування (відмітка канцелярії суду на ухвалі, а.с.77) та, відповідно, не була отримана цим учасником судового процесу.
Разом із цим матеріали справи свідчать про обізнаність відповідача про пред'явлення до цієї особи позову позивача, що підтверджено в матеріалах справи клопотанням представника Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" Юрченко В.Я. від 27.04.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату (а.с.59), наданим відзивом, який надійшов до господарського суду 05.05.2020 (а.с.66-70), телефонограмою від 15.05.2020, якою відповідач повідомлявся про судове засідання 11.06.2020 (а.с.78).
За результатами розгляду справи в підготовчому засіданні 11.06.2020 суд відклав підготовче засідання у справі на 08.07.2020.
Наведені вище обставини свідчать про обізнаність відповідача зі змістом заявлених вимог, проте не є доказом отримання ухвали суду від 30.03.2020 про відкриття провадження у справі.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у цій справі, а у суду немає можливості визначити точну календарну дату, з якої у відповідності до приписів частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України слід обраховувати початок перебігу строку для подання зустрічного позову.
За таких обставин, оскільки в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання відповідачем ухвали господарського суду від 30.03.2020 про відкриття провадження у цій справі, строк для звернення із зустрічною позовною заявою не пропущений, тож у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача (позивача за зустрічним позовом) про поновлення процесуального строку.
Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, суд вбачає підстави залишити її без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.
Оскільки, при зверненні до господарського суду позивачем заявлено вимогу немайнового характеру (визнання договору недійсним), то позивач за зустрічним позовом повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. У той же час позивачем не додано жодних доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Разом з тим, зустрічна позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі №904/1634/20. Клопотання мотивоване скрутним фінансовим становищем підприємства, спричинене зупиненням виробництва, в тому числі у зв'язку із встановленням на території України карантину.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.
У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для звільнення від такої сплати.
Більше того, наведеними вище правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Однак, позивач за зустрічним позовом не довів його приналежність до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір" щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не надано жодних доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати позивачем судового збору.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема викладена в постановах від 01.04.2020 по справі №910/5257/19, від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 22.04.2020 по справі №910/11025/20.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача за зустрічним позовом про відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 164, 174, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Зустрічну позовну заяву залишити без руху.
3. Позивачу, Приватному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний завод", протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки зустрічної позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у встановленому розмірі 2 102,00 грн. та порядку.
4. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству "Дніпровський металургійний завод", що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 13.11.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Євстигнеєва