ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17188/20
провадження № 3/753/7892/20
"26" жовтня 2020 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адміністратора хостелу, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП,
08.10.2020 року о 06 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 забезпечив роботу обєкту з розміщення осіб для тимчасового проживання- хостелу, чим порушив пп. 2 п. 14 Постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового засідання була повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не направив.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS- CoV-2», на усій території України з 12 березня 2020 року встановлено карантин.
Відповідно до п.1, пп. 2 п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», дію карантину продовжено до 31 жовтня 2020 року та заборонено на території регіону, на якій установлено "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки, діяльність закладів, що надають послуги з розміщення, крім готелів.
Відповідно ст.41 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Дослідженням матеріалів справи, зокрема письмових пояснень ОСОБА_1 , встановлено, що йому було відомо про заборону роботи хостелів у період дії карантину, однак він вважає такі обмеження недоцільними, а тому свідомо їх порушив.
Таким чином, судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 641, та у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Приймаючи до уваги характер правопорушення та особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 44-3, 251,252, 268,283-285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 \сімнадцять тисяч гривень 00 копійок на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв