12 листопада 2020 року Справа № 380/2273/20 пров. № А/857/10320/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання - Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року (суддя Гулкевич І.З., м.Львів, повний текст складено 27 липня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» сектор із соціально-гуманітарних питань (далі - ДУ, Сектор відповідно), який в процесі розгляду справи був замінений належним відповідачем Міністерством внутрішніх справ України (далі - МВС) в якому просив:
визнати дії відповідача протиправними, які полягають у відмові в оформленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФ) оновленого документа (довідки, повідомлення) про розмір грошового забезпечення позивача для здійснення обчислення, перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50-ти відсоткового розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2018 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%);
зобов'язати Сектор оформити та надати новий документ (довідку, повідомлення) до ГУПФ про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для здійснення обчислення, перерахунку та виплати основного розміру пенсії з 01.01.2018, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50-ти відсоткового розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%);
зобов'язати відповідача направити на адресу ОСОБА_2 копію документа (довідку, повідомлення) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.01.2018.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії МВС щодо визначення розмірів окладів за посадою та військовим званням, які були зазначені у довідці про розміри грошового забезпечення та надані у березні 2018 року до ГУПФ для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано МВС оформити та надати довідку до ГУПФ про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.01.2018 відповідно до положень приміток додатків 1 та 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018 та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти. В задоволенні решти позовних вимог відмовити повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги вказує, що позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено факту існування порушення чинного законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів з боку МВС, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Зазначає, що розмір грошового забезпечення позивача та його складові в оскаржуваній довідці відповідають вимогам нормативно-правових актів згідно з якими здійснювалась її підготовка.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Розгляд справи просить проводити у його відсутності.
Відповідач в судове засідання не надіслав свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності належним чином повідомленої сторони.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з підставності заявлених у позові вимог, в частині, що стосується задоволених вимог.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ та отримує пенсію за вислугу років, що призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).
На виконання постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі - Постанова №103), Головним управлінням МВС України у Львівській області (далі - Головне управління) в особі ліквідаційної комісії складено та направлено до ГУПФ довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії від 25.03.2018 №91-16980 (далі - Довідка), яка містила наступні складові: посадовий оклад 5070 грн, оклад за військовим званням підполковник 1410 грн та надбавка за вислугу років 50 % 3240 грн (а.с.11).
14.01.2020 позивач звернувся до ДУ з заявою, у якій просив направити до ГУПФ оновлену довідку, у якій здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням їх розмірів, виходячи з 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2018, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%).
03.03.2020 ДУ (з урахуванням листа від 10.04.2020 №33/34-472) повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для складання нової довідки, оскільки довідка для перерахунку пенсії видана відповідно до чинного законодавства (а.с.7, 28).
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262-XII.
Преамбулою Закону №2262-XII передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
КМУ прийнято постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017№704 (далі - Постанова №704), якою зокрема затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, додаткові види грошового забезпечення та розміри надбавки за вислугу років, у тому числі військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу. Ця постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Отже, набрання чинності 01.03.2018 Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні частини другої статті 51 Закону №2262-XII стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Водночас, з огляду на норми пунктів 1, 2 Постанови №103 позивач набув право на підвищення пенсії, починаючи з 01.01.2018, виходячи із грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, визначеного станом на 01.03.2018 Постановою №704.
Постановою №704 зокрема затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Проте Постановою №103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови №704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Апеляційний суд звертає увагу на те, що пунктом 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Згідно з Постановою №704 (в редакції Постанови №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Перевіряючи правомірність визначення Головним управлінням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник для перерахунку пенсії із 01.01.2018, суд враховує, що Додатком 7 до Постанови № 704 визначено Схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, відповідно до якої головному спеціалісту, старший дипломатичний кур'єр визначено тарифний розряд « 53-54».
Відповідно до Додатку 1 до Постанови №704 (Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу) 53 тарифному розряду відповідає тарифний коефіцієнт 5,2.
У примітці 1 до цього Додатку передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Згідно з Додатком 14 до Постанови № 704 (Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу) військовому званню «підполковник» відповідає тарифний коефіцієнт 0,8.
У примітці до цього Додатку передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
Згідно зі статтями 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 2018 року - 3723 гривні.
Натомість, за доводами позивача, з якими погодився суд першої інстанції, для розрахунку слід було брати не розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018, а 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2018, що складало 1861,50 грн. (3723 грн х 50%) та 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, як це передбачено примітками до Додатків 1 та 14 до Постанови №704.
Разом з тим, згідно з частинами першою, другою статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 (далі - Закон №794-VII) Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою КМУ від 06.09.2005 №870 затверджено «Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України» (далі - Правила), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується зокрема у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено пунктом 2.16 «Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) від 12.04.2005 №34/5 (зареєстровано в МЮУ 12.04.2005 за №381/10661), включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Необхідно зазначити, що Постанова №704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається зі структури Постанови №704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункту 4 постановляючої частини Постанови №704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, відповідно до норми пункту 4 Постанови №704 на час прийняття цієї постанови передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до постанови №704 в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою №103 до пункту 4 Постанови №704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку його пенсії, такої розрахункової величини як мінімальна заробітна плата, обґрунтовані посиланням на текст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704, апеляційний суд відхиляє, оскільки ці примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що Головне управління складаючи Довідку, що враховується для перерахунку пенсій, за нормами, чинними на 01.03.2018, правильно розрахувало розмір посадового окладу, окладу за військовим званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
А відтак, з огляду на те, що орган, який на той час був уповноважений виготовляти та складати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії діяв правомірно застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням, що враховуються для перерахунку пенсії позивача, таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, підстави для задоволення позовних вимог у спосіб, що наведений судом першої інстанції відсутні.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції належним чином не дослідив порядок застосування та тлумачення вищенаведених норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.