11 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2532/20 пров. № А/857/10501/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.,
з участю секретаря судових засідань Гром І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Вирівської сільської об'єднаної територіальної громади Сарненського району Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вирівської сільської об'єднаної територіальної громади Сарненського району Рівненської області про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зміну формулювання причин звільнення,
суддя у І інстанції Дудар О.М.,
час ухвалення рішення 13 год 36 хв,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 16 червня 2020 року,
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Вирівської сільської об'єднаної територіальної громади Сарненського району Рівненської області (далі - ОТГ) щодо невиплати йому суми вихідної допомоги - середньої заробітної плати за 6 місяців відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) та статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (далі - Закон № 93-IV) у сумі 176331,00 грн без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
- стягнути з ОТГ вихідну допомогу - середню заробітну плату за 6 місяців у сумі 176331,00 грн без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
- стягнути з ОТГ суму середнього заробітку за весь час затримки за період з 03 січня 2020 року по день фактичного розрахунку або до ухвалення рішення про стягнення суми вказаної вихідної допомоги;
- змінити формулювання причин звільнення з посади Вирівського сільського голови Сарненського району Рівненської області із частини 2 статті 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (далі - Закон № 157-VIII) на підставу звільнення, передбачену частиною 2 статті 8 Закону № 157-VIII та пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 460/2532/20 позов було задоволено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що підставою для внесення у трудову книжку ОСОБА_1 запису № 17 про завершення повноважень Вирівського сільського голови зазначено рішення Вирівської сільської ради (далі - Сільрада) від 03 січня 2020 року. Однак, жодного розпорядчого акта 03 січня 2020 року про припинення повноважень позивача відповідачем не приймалося і запис № 17 у його трудовій книжці не відповідає вимогам чинного законодавства.
Окрім того, при звільненні 03 січня 2020 року із посади Вирівського сільського голови із ОСОБА_1 не було проведено повного розрахунку у строк, передбачений статтею 116 КЗпП, а саме не виплачено середню заробітну плату, яку позивач отримував на посаді сільського голови, у розмірі 6-місячного заробітку. Тому ОТГ зобов'язана виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 04 січня 2020 року по 11 червня 2020 року.
Відповідач ОТГ у поданій апеляційній скарзі просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Частиною 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) імперативно встановлено, що повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються у день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Отже, останнім днем роботи сільського голови є день відкриття першої сесії ради ОТГ. Оскільки процедура звільнення чітко прописана у Законі № 157-VIII, то зміна підстав звільнення є неможливою.
Частиною 5 статті 12 Закону № 280/97-ВР передбачено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
Питання охорони трудових та інших прав сільських, селищних голів регулюється статтею 33 Закону № 93-IV аналогічно до охорони трудових та інших прав депутатів місцевих рад, обраних на виборні посади у раді, на яких вони працюють на постійній основі.
Отже, сільському голові, згідно із приписами абзацу 1 частини 2 статті 33 Закону № 93-IV після закінчення його повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
Гарантії щодо збереження середньої заробітної плати надається сільською радою лише за умови неможливості реалізації гарантії щодо надання попередньої або рівноцінної роботи (посади) зі сторони підприємства, установи, організації.
На виконання вказаної норми ОСОБА_1 було запропоновано посаду спеціаліста по соціальній роботі з сім'ями, дітьми, молоддю і спорту у Сільраді, однак він від неї відмовився.
Позивач ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу ОТГ, у якому зазначає, що вимоги апелянта є дискримінаційними щодо реалізації прав на вихідну допомогу при звільненні, суперечать положенням Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», КЗпП та не узгоджують з нормами міжнародного права.
Позивач ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду заперечив обґрунтованість вимог апелянта, підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу і просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник ОТГ, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до результатів виборів від 25 жовтня 2015 року Вирівським сільським головою Сарненського району Рівненської області було обрано ОСОБА_1 .
Рішенням Сільради від 05 листопада 2015 року № 1 «Про визнання повноважень Вирівського сільського голови» було визнано повноваження ОСОБА_1 (а.с.46).
За результатом виборів сільського голови від 22 грудня 2019 року Вирівським сільським головою Сарненського району Рівненської області було обрано ОСОБА_2 .
Рішенням Сільради від 03 січня 2020 року № 2 «Про визнання повноважень Вирівського сільського голови» вирішено вважати таким, що вступив на посаду Вирівського сільського голови ОСОБА_2 .
При цьому до трудової книжки ОСОБА_1 було внесено запис №17 від 03 січня 2020 року: «Повноваження Вирівського сільського голови завершились. Частина 2 ст. 8 «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Підставою внесення запису вказано рішення Сільради від 03 січня 2020 року.
Листом від 20 січня 2020 року № 02-8-58 за підписом Вирівського сільського голови позивачу було запропоновано зайняти у Сільраді посаду спеціаліста по соціальній роботі з сім'ями, дітьми, молоддю і спорту на основі строкового трудового договору. (а.с.67).
Позивач ОСОБА_1 від запропонованої посади відмовився, що ним не заперечується.
Відтак, 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 письмово звернувся до Вирівського сільського голови ОТГ з проханням виплатити йому середню заробітну плату до працевлаштування (але не більше шести місяців), яку він отримував на виборній посаді голови Вирівської сільської ради (а.а.с.23-26).
За результатом розгляду звернення позивача листом від 18 лютого 2020 року №02-8-162 Сільрада відмовила ОСОБА_1 у виплаті середньої заробітної плати у зв'язку із його відмовою від запропонованої посади спеціаліста по соціальній роботі (а.а.с.27-28).
ОСОБА_1 вважав такі дії Сільради неправомірними та звернувся за захистом своїх правл до адміністративного суду із позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
При оцінці правильності вирішення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_1 про визнати протиправними дії та бездіяльність ОТГ щодо невиплати йому суми вихідної допомоги - середньої заробітної плати за 6 місяців відповідно до та статті 33 Закону № 93-IV, стягнення такої допомоги та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні апеляційний суд зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 вказані позовні вимоги обґрунтовує фактом свого звільнення із посади Вирівського сільського голови 03 січня 2020 року у зв'язку із обранням на цю виборну посаду ОСОБА_2 .
Частиною 1 статті 33 Закону № 93-IV передбачено, що у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.
З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону № 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.
У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.
Частиною 5 статті 12 Закону 280/97-ВР встановлено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
На підставі системного аналізу наведених правових норм апеляційний суд вважає, що чинним законодавством гарантії трудових прав сільського голови після закінчення його повноважень прирівняно до таких гарантій депутатів місцевих рад.
При цьому за такими особами на час виконання обов'язків на постійній основі зберігається попередня робота (посада), яку він обіймав на час свого обрання на виборну посаду. Із працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради (сільський голова), укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.
Таким чином, збереження за колишнім депутатом місцевої ради (сільським головою) на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді, законодавцем безпосередньо пов'язується із неможливістю надання йому роботи (посади), яку він обіймав до свого обрання на виборну посаду і з якої був звільнений із зв'язку із таким обранням.
Разом із тим, відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 , до свого обрання на посаду Вирівського сільського голови позивач працював на посаді секретаря виконкому сільської ради та був звільнений із неї 05 листопада 2015 року на підставі частини 1 статті 50 Закону 280/97-ВР у зв'язку із закінченням строку повноважень, а не у зв'язку із обранням Вирівським сільським головою.
До прийняття на вказану посаду позивач працював на посаді спеціаліста по соціальній роботі з сім'ями, дітьми, молоддю і спортом Сільради, з якої був звільнений за власним бажанням 16 лютого 2011 року на підставі статті 38 КЗпП, а не у зв'язку із обранням на виборну посаду.
Вказані записи у своїй трудовій книжці позивачем не оспорювалися, що ним визнається під час апеляційного розгляду.
Разом із тим, листом від 20 січня 2020 року № 02-8-58 Сільрадою ОСОБА_1 було запропоновано посаду спеціаліста по соціальній роботі з сім'ями, дітьми, молоддю і спорту, від якої він відмовився.
Підсумовуючи викладене, на переконання апеляційного суду, у позивача відсутні правові підстави для збереження за ним на період працевлаштування середньої заробітної плати, яку він одержував на посаді сільського голови, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, оскільки його звільнення із посади, яку він обіймав до обрання на виборну посаду, не було пов'язане з необхідністю виконання обов'язків сільського голови.
Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнати протиправними дії та бездіяльність ОТГ щодо невиплати йому середньої заробітної плати за 6 місяців, стягнення з ОТГ середньої заробітної плати за 6 місяців у сумі 176331,00 грн, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення є безпідставними і помилково задоволені судом першої інстанції.
Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення з посади Вирівського сільського голови із частини 2 № 157-VIII на підставу звільнення, передбачену частиною 2 статті 8 Закону № 157-VIII та пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Згідно з частино 1 статті 42 Закону № 280/97-ВР повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Відносини, що виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об'єднаних територіальних громад регламентовано приписами Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» (далі - Закон № 157-VIII).
Частиною 2 статті 8 Закону № 157-VIII встановлено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.
Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 157-VIII з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до рішення Сільради від 03 січня 2020 року № 2 «Про визнання повноважень Вирівського сільського голови» було вирішено заслухати складення Присяги посадової особи місцевого самоврядування Вирівським сільським головою ОСОБА_2 та вважати його таким, що вступив на посаду (а.с. 21)
Відповідно до запису № 17 у трудовій книжці ОСОБА_1 від 03 січня 2020 року: «Повноваження Вирівського сільського голови завершились. Частина 2 ст. 8 «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Підставою внесення запису вказано рішення Сільради від 03 січня 2020 року.
На переконання апеляційного суду, внесений відповідачем запис у трудову книжку ОСОБА_1 відповідає фактичним обставинам справи, які не оспорюються її учасниками, а також наведеним правовим нормам. Відтак підстав для зобов'язання ОТГ змінювати формулюванні причин звільнення позивача з посади Вирівського сільського голови Сарненського району Рівненської області немає.
Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Вирівської сільської об'єднаної територіальної громади Сарненського району Рівненської області задовольнити.
Скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року у справі № 460/2532/20 та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Постанова у повному обсязі складена 13 листопада 2020 року.