04 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 1940/1907/18 пров. № 857/6405/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізка І.М.,
суддів Онишкевича Т.В., Хобор Р.Б.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, прийняте суддею Баранюком А.З. в місті Тернополі у справі № 1940/1907/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач) про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру його пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 з 01.01.2018 та зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 01.01.2018.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2018 пенсію в повному розмірі із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з врахуванням вже виплаченої суми підвищення пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов суд виходив з того, що станом на момент розгляду даної справи пункт 2 постанови КМУ від 21.02.2018 №103, який передбачав поетапну виплату пенсіонерам суми підвищення перерахованої пенсії, визнаний протиправним та нечинним.
Поряд з цим, суд зауважив, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відтак, суд дійшов висновку, що в спірному випадку відповідач у 2018 безпідставно здійснив нарахування підвищення до пенсії, перерахованої з 01.01.2018, з урахуванням лише 50% підвищення до пенсії, та продовжив виплату пенсії виходячи із відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2019 до 31.12.2019 щомісячно із 75% підвищення до пенсії.
Враховуючи викладене, суд вважав за необхідне відновити порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018.
Стосовно вимог про визнання дій неправомірними Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо зменшення розміру пенсії позивача з надбавками за рахунок виплати лише 50 відсотків суми підвищення пенсії, суд відмовив у задоволенні таких, оскільки відповідач, виплачуючи 50% підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з постановами КМУ № 103 та № 704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до п. 2 постанови КМУ № 103 та не порушив вимог ч.4 ст.63 Закону № 2262.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі звертається увага на те, що перерахунок пенсії позивача проведено згідно довідки №90 від 11.04.2018, виданої Управлінням СБУ в Тернопільській області, відповідно до якої розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача склав 11835,00 грн, з них посадовий оклад - 6480,00 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1410,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 3945,00 грн. Підсумок пенсії - 8284,50 грн, з урахуванням попередньої суми пенсії 4915,62 грн та підвищення 1684,44 грн (50% від 3368,88 грн), розмір пенсії до виплати станом на 01.05.2018 - 6600,06 грн.
Апелянт вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами. З огляду на це апелянт не знаходить у своїх діях будь-яких ознак порушення прав позивача на соціальне забезпечення, зокрема, щодо перерахунку пенсії.
Сторона відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи із покликанням на запровадження в Україні карантину.
За результатами розгляду вказаного клопотання, колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено процесуальну можливість для учасників справи доступу до суду, в тому числі надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов'язаних з розглядом справи засобами, як поштового так і електронного зв'язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.
Оскільки, явка учасників не була визнана обов'язковою та учасники справи мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема і на подання відзивів, пояснень чи інших заяв по суті справи, відтак апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судом також враховується, що за приписами статті 129 Конституції України, статті 2 КАС України одним із завдань судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
В судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , наказом Голови Служби безпеки України від 18.04.2014 №745-ОС звільнений у запас Служби безпеки України та наказом Управління СБ України в Тернопільській області № 74-ОС від 25.04.2014 виключений із списків особового складу Управління із загальною вислугою років - 33 роки 11 місяців 20 днів (а.с. 15) .
З 23.04.2014 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу призначено пенсію за вислугу років (а.с. 14).
Листом (а.с.13) Пенсійний фонд України повідомив позивача про те, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» пенсію позивача перераховано з 01.01.2018 на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.03.2018, виданої уповноваженим органом «Служба безпеки», яке становить 11835,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 6480,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 1410,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 3945,00 грн., в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Також в даному листі вказано, що розмір перерахованої пенсії позивача з 01.01.2018 складає 7326,06 грн. (з урахуванням 50 відсотків суми підвищення відповідно до постанови №103, що становить 1684,44 грн.).
Повідомлено, що виплата суми підвищення пенсії у 2019 та 2020 проводитиметься у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків (2526,66 грн.); у період з 01.01.2020 - 100 відсотків (3368,88 грн.).
Зазначено, що в квітні позивач отримав суму підвищення в розмірі 6737,76 грн. за період з січня по квітень 2018.
Вважаючи, що дані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області полягають у зменшенні розміру пенсії, за рахунок виплати лише частини суми підвищення пенсії, та суперечать нормам чинного законодавства позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Оцінюючи законність та обґрунтованість оспорюваного судового рішення, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Закон № 2262- ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі по тексту - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із вказаним Законом до 01 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 у таких розмірах:
з 1 січня 2018 - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018.
Згідно з пунктом 6 Постанови №103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393, а саме пункт 5 викладено в такій редакції: «5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Вказаною постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
З огляду на викладені вище норми законодавства, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 встановлено, перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 1 березня 2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
В силу приписів статті 63 Закону України № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45, позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103. При цьому КМУ уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 скасовано.
30 серпня 2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018.
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 в частині внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 та постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 є чинними.
Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 у справі №2826/3858/18 не впливає на вказані підстави.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 11.03.2020 року у зразковій справі №160/3586/19.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону України №2262-ХІІ, постанов КМУ № 704, № 103, № 45 з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії, яка підлягала виплаті в зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям за аналогічною посадою, з 05.03.2019 (з дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/3858/18).
Отже, колегія суддів зауважує, що після набрання законної сили судовими рішеннями, у відповідача, починаючи саме з 05.03.2019 виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення.
Відтак, дії відповідача щодо виплати позивачу з 01.01.2018 по 31.12.2018 50% підвищення до пенсії, та з 01.01.2019 до 04.03.2019 в розмірі 75% були правомірними, а тому вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру його пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 з 01.01. 2018 є необґрунтованою.
Таким чином, з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову частково та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію в повному розмірі із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з врахуванням вже виплаченої суми підвищення пенсії
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову частково з наведених вище підстав.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що у зв'язку із наявністю підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог частково, відповідно до вимог статей 139, 322 ч. 4 КАС України, підлягають розподілу судові витрати по справі.
Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач заявив вимоги немайнового характеру.
Розмір відповідних судових витрат позивача підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією (а.с. 3).
Тому, в користь позивача слід стягнути із відповідача сплачений судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі № 1940/1907/18 скасувати і прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року пенсію в повному розмірі із розрахунку 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з врахуванням вже виплаченої суми підвищення пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (ЄДРПОУ 14035769) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору за подачу адміністративного позову в сумі 704,80 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Т. В. Онишкевич
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 13.11.2020