Справа № 724/1128/20
Провадження № 1-кп/724/119/20
13 листопада 2020 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
потерпілої: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині кримінальне провадження, що зареєстроване у ЄРДР за № 12020260160000141 по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чернівці, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
03 серпня 2020 року до суду надійшов обвинувальний акт за ст. 185 ч.2 КК України відносно ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що близько 16 год. 16.05.2020 року, ОСОБА_6 , перебував на вул. Свято-Покровській, 80Б в м. Хотин Чернівецької області, де біля приміщення салону краси «Шоколад», побачив велосипед іноземного виробництва синього кольору із жовтими вставками марки «WOW», який залишила ОСОБА_5 .
В подальшому ОСОБА_6 , переслідуючи раптово виниклу корисливу мету, спрямовану на викрадення чужого майна, впевнившись, що його злочинних дій ніхто не викриває, діючи умисно, усвідомлюючи значення своїх дій, повторно, таємно, викрав велосипед синього кольору з жовтими вставками марки «WOW», вартість якого згідно довідки виданої КП «Ринок Хотинської міської ради» становить 4000 грн., на якому поїхав в напрямку м. Чернівці, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , матеріальних збитків на вказану суму.
Органом досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за кваліфікуючою ознакою вчинено повторно.
10 листопада 2020 року між обвинуваченим та потерпілою була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.ст. 468,469, 471 КПК України.
Згідно даної угоди обвинувачений та потерпіла дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України та, враховуючи вимоги 69-1 КК України, кримінального покарання, яке повинен понести обвинувачений. В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти затвердження угоди, оскільки вона не відповідає інтересам суспільства та КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили затвердити вказану угоду про примирення.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила затвердити угоду про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
За змістом ч. 7 ст. 474 КПК України вбачається, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Умова угоди про призначення покарання у вигляді громадських робіт строком на сто двадцять годин не відповідає п. 1, п. 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, та вимогам ст. 69-1 КК України, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність обтяжуючої обставини - рецидив злочинів.
Крім того, в угоді не вказано та не обґрунтовано, підстави для застосування до обвинуваченого покарання у вигляді громадських робіт, і що саме таке покарання буде відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також цілям виправлення ОСОБА_6 й попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
За вказаних обставин, угода про примирення від 10 листопада 2020 року суперечить вимогам КК України та не відповідає інтересам суспільства, у зв'язку із чим, відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України вона не може бути затверджена судом, а розгляд кримінального провадження слід продовжити у загальному порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в затвердженні угоди про примирення укладеної між потерпілим та обвинуваченим слід відмовити
Керуючись ст.ст. 314, 371, 372, 469, 471, 474 КПК України, суд,
У затвердженні угоди про примирення укладеної 10 листопада 2020 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні № 12020260160000141 по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України - відмовити.
Розгляд кримінального провадження продовжити в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1