12 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2847/19 пров. № А/857/8028/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шинкар Т.І.
з участю секретаря судового засідання: Чопко Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року (ухвалене головуючим-суддею Дерех Н.В. в порядку письмового провадження з повідомленням (викликом) сторін у м. Тернополі, час складання повного тексту судового рішення 12 травня 2020 року) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Нітроджен Логістік» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Нітроджен Логістік» (далі - ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік», товариство, позивач) звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДПС України у Тернопільській області (далі - ГУ ДПС), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) або відмову в такій реєстрації ДФС України №1343339/43000496 від 03.12.2019 про відмову в реєстрації ПН №31 від 31.10.2019 та зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН ПН №31 від 31.10.2019, подану на реєстрацію ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік».
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 із занесенням до протоколу судового засідання було проведено заміну відповідача ДФС України його правонаступником Державною податковою службою України (далі - ДПС України, відповідач), а також виключено з числа відповідачів ГУ ДПС.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 позов було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДПС України подала апеляційну скаргу, в якій через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у зв'язку із зупиненням реєстрації ПН позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Однак, позивачем не було надано розрахункових документів та банківських виписок із особових рахунків, які б підтвердили факт оплати наданих послуг. При цьому, надані позивачем документи не є достатніми для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації ПН.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вважає протиправним оспорюване рішення з огляду на те, що відповідачем не було зазначено конкретного переліку документів, які будуть достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Крім того,дійшовши висновку про відповідність ПН критеріям ризиковості платника податку, визначених п.п.1.6 п.1 листа ДФС України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, контролюючий орган не зазначив у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації ПН. Приймаючи оспорюване рішення, контролюючим органом було залишено ту обставину, що між сторонами господарської операції відбулася бартерна операція і факт оплати послуг підтверджено заліком зустрічних вимог, а не розрахунковими документами та банківськими виписками із особових рахунків. Натомість відповідачем не було спростовано доводами апеляційної скарги вказаний факт.
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.
Відтак, в контексті положень ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» зареєстроване як юридична особа з 15.05.2019 та з цієї дати перебуває на обліку як платник податків. Основний вид діяльності за КВЕД : 49.41 Вантажний автомобільний транспорт. З 01.07.2019 ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників ПДВ №1919034500009 від 26.06.2019.
31.10.2019 Товариство подало для реєстрації в ЄРПН ПН №31.
Згідно квитанції від 14.11.2019, документ було прийнято, однак реєстрацію ПН №31 від 31.10.2019 зупинено.
У квитанції зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку», у зв'язку з чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Відповідно до повідомлення №5 від 25.112019, Товариство надало пояснення разом з підтверджуючими документами щодо правомірності складення ПН №31 від 31.10.2019. У повідомленні вказано кількість додатків 28.
Так, позивачем були надані договір купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2019 року №164 ЦБ/19, талон до товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) №48982 від 23.10.2019, талон до ТТН №56553 від 31.10.2019, ТТН №26916 від 01.10.2019, акт виконаних робіт та прийому-передачі сировини й готової продукції №Ч00001185, складений 31.10.2019, договір поставки нафтопродуктів №14/19-Т від 01.07.2019, рахунок на оплату №162 від 06.09.2019, платіжне доручення за оплату дизельного палива №89 від 15.10.2019, №97 від 21.10.2019, договори оренди транспортних засобів серії ННХ №022625 від 28.06.2019, серії ННХ №022618 від 28.06.2019, акти приймання-передачі транспортних засобів до договору оренди транспортних засобів від 28.06.2019, платіжні доручення за оренду автомобілів згідно договорів оренди №115 від 01.11.2019, №125 від 11.11.2019, договори про закупівлю сільськогосподарської продукції №91/2019/91 від 08.10.2019, №60/2019/20 від 04.10.2019, №42/2019/42 від 03.10.2019, довідки про наявність у фізичних осіб земельних ділянок від 22.10.2018, від 03.11.2017, довідку про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку, тимчасову угоду про відшкодування втрат бюджету міста Хоростків від недоотриманих коштів за фактичне землекористування земельної ділянки №46 від 01.09.2019 та виписки по рахунку НОМЕР_1 за період з 01.10.2019 по 25.11.2019.
Разом з тим, комісією, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №1343339/43000496 від 03.12.2019 про відмову у реєстрації ПН №31 від 31.10.2019, з підстав ненаданням платником податків копій розрахункових документів та банківських виписок із особових рахунків.
Вважаючи вищевказане рішення протиправним, ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік» звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття, в той же час у ньому зазначено, що у реєстрації ПН відмовлено у зв'язку із ненаданням платником податків копій розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків. Натомість, позивачем подано до суду первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за результатами яких складена ПН. Факт подання позивачем пояснень та первинних документів про підтвердження здійснення операції не заперечувався також відповідачем у відзиві на адміністративний позов.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН/РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз.5 п.201.10 ст.201 ПК України).
З метою отримання ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, покупець надсилає в електронному вигляді запит до ЄРПН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН та ПН/РК в електронному вигляді. Такі ПН/РК вважаються зареєстрованими в ЄРПН та отриманими покупцем (абз.6 п.201.10 ст.201 ПК України).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз.7 п.201.10 ст.201 ПК України).
Якщо надіслані ПН/РК сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації ПН/РК відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.8 п.201.10 ст.201 ПК України).
Квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абз.10 п.201.10 ст.201 ПК України).
Згідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначений Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі - Порядок № 117) (тут і надалі, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно дефініції, наведеної у пункті 2 Порядку №117, моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об'єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства. Критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик.
Згідно п.5 Порядку №117, ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.6 Порядку №117).
У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім ПН/РК, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПН/РК зупиняється (п.7 Порядку №117).
Отже, підставами для зупинення реєстрації ПН/РК є наступна відповідність, зокрема, платника податку - критеріям ризиковості платника податку, ПН/РК - критеріям ризиковості здійснення операції.
При цьому, положення пунктів 6 та 7 Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне трактування обов'язків контролюючих органів.
Аналіз вказаних вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що після подання на реєстрацію ПН/РК, які підлягають моніторингу, такі документи перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податків.
Колегія суддів зазначає, що Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації ПН, оскільки саме вони є підставами, з яких реєстрацію ПН може бути зупинено. На це прямо вказує зміст п.п.3 п.13 Порядку №117, відповідно до якого у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Відповідно до п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Критерії ризиковості платника податку визначені ДФС України у листі №4065/99-99-07-05-04-18 від 05.11.2018, згідно п.п.1.6 п.1 якого платник податків відповідає критеріям ризиковості у тому разі, якщо такий зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців, платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ), платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років, платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з ПДВ за два останні звітні періоди всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та абз.1 п.49.2, п.49.18 ст.49 ПК України, платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 та п.46.2 ст.46 ПК України, наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Відповідно до п.п.3, 4 п.13 Порядку №117, у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
У пункті 70 рішення від 20.10.2011 «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб'єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК повинен здійснювати не лише загальне посилання на п.п.1.6 п.1 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний критерій, який покладений в основу рішення про зупинення реєстрації ПН.
Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.
За змістом пункту 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, включає в себе договори, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Пунктом 16 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно п.18 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які відповідно до п.20 цього ж Порядку, приймають рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Пунктом 21 Порядку №117 визначено підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації ПН/РК, якими є ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку, надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналізуючи вищевказані положення, колегія суддів вважає, що контролюючий орган вправі здійснювати перевірку та встановлювати відповідність ПН критеріям оцінки ступеня ризиків, за наслідками чого зупиняти їх реєстрацію із зазначенням відомостей та переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію.
Вирішуючи питання правомірності оспорюваного рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що це питання безпосередньо пов'язане з питанням щодо правомірності зупинення реєстрації ПН, як передумови прийняття зазначених рішень.
Так, судом першої інстанції встановлено відсутність безпідставність зупинення реєстрації ПН №31 від 31.10.2019, як передумови прийняття оспорюваного рішення, оскільки у квитанції про прийняття ПН та зупинення її реєстрації, відповідачем не вказано ні конкретного критерію ризиковості платника податку, ні конкретного переліку документів, які слід було подати позивачу.
Відтак вказані обставини є свідченням невідповідності рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації ПН вимозі правової визначеності, оскільки можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом переліку цих документів.
Натомість платником податків надано до податкового органу всі первинні документи на підтвердження реальності господарської операції, за наслідками якої було виписано ПН.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 23.10.2018 по справі №822/1817/18, прийнятий суб'єктом владних повноважень акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, повинен бути обґрунтованим та вмотивованим, що передбачає наведення в спірному випадку податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №821/1173/17.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що при прийнятті оспорюваного рішення з підстав ненадання платником податку розрахункових документів та банківських виписок із особових рахунків, які б підтвердили факт оплати наданих послуг, контролюючим органом було залишено поза увагою той факт, що між сторонами відбулась саме бартерна операція і факт оплати послуг підтверджено заліком зустрічних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними вище доводами позивача, які не спростовані відповідачем належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами та зазначає наступне.
Так, пунктом 1.1 розділу 1 Договору купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 20919 року №164 ЦБ/19 від 29.08.2019, його предметом є зобов'язання сторін щодо вирощування, складування, зберігання, передачі-приймання, перевезення цукрових буряків урожаю 2019 року, які будуть придбані на умовах купівлі-продажу з метою їх переробки Замовником та/або перероблення Замовником на давальницьких умовах, і проведення сторонами взаєморозрахунків за результатами таких операцій.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідно до ТТН ТзОВ «Радехівський цукор» буряк цукровий, який відповідно до акту виконаних робіт та прийому-передачі сировини й готової продукції №Ч00001185 було прийнято.
Відповідно до вказаного акту виконаних робіт та прийому-передачі сировини й готової продукції позивачем було передано Замовнику 7455,92 т цукрового буряку. Залишок цукрових буряків на початок місяця відсутній.
Відповідно до цього ж акту, ТзОВ «Радехівський цукор» (Замовник) надало Товаровиробнику (ТзОВ «Юнайтед Нітроджен Логістік») послуги по переробці цукрових буряків та передано цукрові буряки в розрахунок за послуги з їх переробки. Крім того, передано Товаровиробником Замовнику мелясу та жом сирий в розрахунок за послуги по переробці цукрових буряків.
За змістом цього акту було перероблено цукрові буряки на давальницьких умовах на цукор-пісок та сирий жом в кількості 651,611 т та 252,260 т відповідно.
Наведені вище обставини були покладені в основу адміністративного позову, на підтвердження яких позивачем були подані відповідні докази, про які згадується вище та які були представлені контролюючому органу на його вимогу, проте відповідач не навів жодних аргументів у їх спростування ні суду першої, ні апеляційної інстанції.
З огляду на встановлені судом обставини, беручи до уваги правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оспорюваного рішення та наявності підстав для його скасування.
Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення іншої вимоги позивача, що стосується зобов'язання відповідача зареєструвати ПН у ЄРПН датою її подання, що відповідає вимогам п.28 Порядку №117, згідно якого ПН/РК, реєстрацію якої зупинено, реєструється в день набрання рішенням суду законної сили про її реєстрацію в Реєстрі.
Колегія суддів вважає, що обраний судом першої інстанції спосіб відновлення порушеного права позивача є ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень та необхідність повторного звернення до суду.
При цьому, суд враховує також, що у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Мултіплекс проти Хорватії» та «Кутіч проти Хорватії» суд зазначив, зокрема, що ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.10 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року по справі №500/2847/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 13.11.2020