Справа № 699/656/20
Номер провадження № 3/699/337/20
12.11.2020 року м.Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Московченко Т.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , та жителя АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 14.08.2008 року, РНОКПП - НОМЕР_2 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 256961 від 09.07.2020 року ОСОБА_1 «…09.07.2020 року близько 19 год. 00 хв. біля будинку АДРЕСА_2 вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_2 , а саме демонстрував статевий орган та висловлювався нецензурною лайкою, чим завдав шкоди психологічному здоров'ю потерпілої…», чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У суд ОСОБА_1 з'явився, свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення категорично не визнав та пояснив, що дійсно 09.07.2020 року побачив, що сусідка ОСОБА_2 , з якою вони конфліктують близько 20 років, косить траву у нього на городі та попросив її припинити вказані дії. Нецензурною лайкою не виражався, неправомірних дій не вчиняв. Інших клопотань суду не надав, у тому числі щодо залучення захисника. Права, передбачені ст. 268 КУпАП роз'яснені.
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів , додані лише письмові пояснення ОСОБА_1 , які повністю узгоджуються із наданими ним поясненнями в судовому засіданні, а також потерпілої ОСОБА_3 та її дочки ОСОБА_4 , яка безпосереднім свідком подій не була. Пояснень сторонніх свідків до протоколу не додано.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що посадовою особою не надано суду та не долучено до адміністративного матеріалу беззаперечних доказів на порушення ОСОБА_1 ст.173 КУпАП, а ті що надані суперечать змісту один одного, що ставить під сумнів законність складання даних процесуальних документів.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до приписів ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, беручи до уваги вищенаведене, суперечність змісту доказів, суд вважає, що провадження у цій адміністративній справі в суді слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Керуючись ст.173, п. 1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, в суді закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд.
Суддя Московченко Т.В.