11 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/1161/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року у справі № 280/1161/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування рішення, податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Запорізькій області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав ненадання документу про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто у зв'язку з невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
01 вересня 2020 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у даній справі.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року:
- замінено відповідача - Головне управління ДФС у Запорізькій області - у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року в адміністративній справі №280/1166/19 правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області;
- апеляційну скаргу скаржника залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме вказати інші підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 р.; надати докази сплати судового збору в сумі 14407,50 грн.
Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДПС у Запорізькій області отримало 05 жовтня 2020 року, отже останні днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 15 жовтня 2020 року.
19 жовтня 2020 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання скаржника, в якому він просить:
- здійснити процесуальне правонаступництво по справі №280/1161/19, замінити ГУ ДФС у Запорізькій області її правонаступником - ГУ ДПС у Запорізькій області;
- визнати причини пропуску строку на подання апеляційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року у справі №280/1166/19 поважними;
- поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2020 року у справі №280/1166/19;
- прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження;
- скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі;
- справу розглянути за участю представника скаржника.
Доказів сплати судового збору скаржником не надано.
Розглянувши клопотання про заміну сторони правонаступником, суд дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2020 року здійснено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області - у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 року в адміністративній справі №280/1166/19 правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням викладеного, клопотання про заміну сторони правонаступником слід повернути заявнику без розгляду.
Щодо поновлення процесуального строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку скаржником зазначено, що в межах строку на апеляційне оскарження вперше відповідачем було подано апеляційну скаргу у даній справі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для сплати судового збору. У встановлений судом строк на рахунку ГУ ДПС у Запорізькій області за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" кошти були відстуні. Скаржник не мав можливості сплатити судовий збір у зв'язку з тим, що видатки по оплаті судового збору мають здійснюватись за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Скаржник вживав заходів задля сплати судового збору, проте апеляційну скаргу ухвалою апеляційного суду повернуто заявнику. Зазанчає, що зловживання процесуальними правами з його боку не мало місця, незалежно від волі відповідача виконати вимоги суду апеляційної інстанції не було можливості. Повернення апеляційної скарги суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини і з обставин, що не залежали від волі скаржника, крім того, не сплинув рік з моменту оголошення оскарженого рішення.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 11 вересня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено 23 вересня 2019 року.
Копію рішення суду від 11 вересня 2019 року відповідач отримав 22 жовтня 2020 року (а.с. 135).
Апеляційну скаргу надіслано поштою до суду першої інстанції 01 вересня 2020 року, тобто після спливу строків, встановлених ч.1 та ч. 2 ст. 295 КАС України, які спливли відповідно 23 жовтня 2019 року та 21 листопада 2019 року.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Слід зазначити, що у постанові від 15 травня 2018 року у справі №804/2979/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року набрала законної сили та в касаційному порядку не скасована.
Отже наведені скаржником доводи не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, встановленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, слід відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/1161/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року.
Керуючись статтями 167, 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну сторони правонаступником повернути заявнику без розгляду.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі № 280/1161/19 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2019 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строк, що визначені статтями 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.М. Панченко
Суддя С.М. Іванов
Суддя В.Є. Чередниченко