Суддя Саркісян О. А.
Справа № 644/2662/18
Провадження № 2/644/1590/20
10.11.2020
10 листопада 2020 року м. Харків
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Саркісян О.А.
при секретарі - Зоріній Н.В.,
розглянув у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.07.2012 року у розмірі 62409,74 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 03.07.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 03.04.2018 року має заборгованість 62409,74 гривень, яку позивач просив стягнути в судовому порядку. Також просила стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Заочним рішенням суду від 21.12.2018 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Ухвалою суду від 22.06.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено. Заочне рішення від 21.12.2018 року скасовано.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання, не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Просив винести рішення з урахуванням його відзиву на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що він звернувся у липні 2012 року до відділення Приватбанку не з метою отримання кредиту, а з метою відкриття особистого розрахункового рахунку для здійснення фінансових операцій за допомогою пластикової картки. Протягом періоду з липня 2012 року до вересня 2017 року він користувався банківським рахунком, поповнював картку власними коштами і станом на 2017 рік не мав заборгованості перед банком. Позивач не надав суду Пам'ятку клієнта, яка є невід'ємною частиною договору, або довідку про умови кредитування. Крім того, на підтвердження позовних вимог та розрахунків заборгованості позивачем надано 4 види Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», які не містять жодного посилання на те, з якими саме Тарифами ознайомився і прийняв відповідач при підписанні заяви-анкети, що унеможливлює встановити визначення правильності розрахунків щодо процентів, пені та штрафів. Суду не надано належних та допустимих доказів , які б підтверджували, що долучені до позовної заяви Умови були складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи анкету-заяву та відповідно брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Під час підписання анкети Банк ні з якими Умовами та правилами його не ознайомлював, що підтверджується відсутність його підпису під Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також у паспорті споживчого кредиту, який йому взагалі ніхто не надавав. Послався на ухвали Верховного суду у справі №6-16цс15 від 11.03.2015 року та у справі №362/4079/16-ц. Оскільки банк може на власний розсуд змінювати Умови та правила, що ставить споживача у невигідне становище в супереч ЗУ «Про захист прав споживачів» та ЗУ «Про споживче кредитування». Вважає, що документи, долучені до позовної заяви, не є достатніми доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про отримання позичальником Пам'ятки клієнта, ознайомлення відповідача саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, та прийняття умов договору у відповідності до прийнятих клієнтом тарифів, що в сукупності із заявою, свідчило б про укладення у належній формі договору між сторонами про надання банківських послуг. Платіжна картка - це ЕПЗ у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з етою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Позивачем не надано суду доказів, що він ознайомлений з умовами договору про використання ЕПЗ, з тарифами на обслуговування ЕПЗ та правилами користування ЕПЗ. Зазначив, що проаналізувавши додані до заяви документи можна встановити відсутність доказів належного виконання первісним кредитором умов кредитного договору в частині видачі йому кредиту готівковими коштами. Зазначив, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві відомості сторін про оплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафі) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань. Також, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору «Приватбанк» дотримав вимог, передбачених законом про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Таким чином, оскільки в долучених до позовної заяви документах, не міститься відомостей щодо укладення між сторонами кредитного договору, способу виконання позивачем умов кредитного договору з надання кредиту у розмірі та в спосіб, визначений Умовами та договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредитному договору є необґрунтованими, не доведеними, а тому не підлягають задоволенню.
Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, у якому просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зазначила, що ОСОБА_1 , звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 03.07.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташований на сайті www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено, що відповідачу було надано для ознайомлення Умови та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в заяві про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку -Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, заява про приєднання до Умов та правил з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між банком та позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, що за змістом ч.2 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають заява, Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в заяві. Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 , ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена карта та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування. Тарифи-розмір винагороди за послуги банку є невід'ємною частиною договору. Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 7 років, позичальник в банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості. Також зазначили, що ЗУ «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини, оскільки грошові кошти надавалися у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач власним підписом у заяві анкеті підтвердив те, що він ознайомився і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді, зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг. У підписаній відповідачем анкеті-заяві від 03.07.2012 вказав всю інформацію (персональні дані, адресу проживання, та іншу додаткову інформацію), необхідну для отримання кредитної картки. З вказаної анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду на укладення договору, виявив бажання оформити на своє ім'я Кредитку «Універсальна», та особистим підписом засвідчив свою згоду з тим, що ця заява, разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Також до матеріалів позовної заяви долучено Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем, та з якої чітко вбачається, що на момент оформлення кредиту Банком встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30,00 % на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку. Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони), відсутність підпису відповідача в Умовах не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є недопустимими доказами.
Зазначили, що встановлення відповідачу кредитного ліміту, видача йому кредитної картки «Універсальна» та користування кредитним лімітом повністю підтверджується випискою з карткового рахунку. Користуючись кредитними коштами, відповідач засвідчив свою обізнаність з умовами договору, а тому його твердження щодо незнання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідач частково сплачував заборгованість за договором. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачем було укладено договір, який ніким не оспорений, а отже є всі законні підстави для стягнення заборгованості з відповідача. В даній справі позивач надав докази, що відповідача було ознайомлено саме із Умовами та правилами надання банківських послуг та наказ Банку яким були затверджені Умови та Правила надання банківських послуг. Також на підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка з якої вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, а саме: розрахування у торговельній мережі, зняття готівки у банкоматах, поповнення кредитного рахунку. Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування. Також зазначили, що умовами договору визначено, що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Розрахунок заборгованості не є первинним документом, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін'юсту від 12.04.2012 № 578/5. Так, із виписки вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Враховуючи викладене, стверджує, що виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі.
Щодо порядку погашення заборгованості представником позивача зазначено, що згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів для погашення заборгованості по кредитним картам для клієнтів передбачений пільговий період, що діє за умови погашення боргу до 25 числа наступного місяця з дати виникнення заборгованості. Пільговий період кредитування - це установлений банком період з моменту виникнення заборгованості по кредиту, протягом якого нарахування процентів за користування кредитом проводиться за процентною ставкою 0,01% річних. У разі непогашення заборгованості протягом пільгового періоду за користування Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360/365 календарних днів на рік. Тарифи - розмір винагороди за послуги банку, є невід'ємною частиною договору. Перелік може змінюватися та доповнюватися, про що клієнт повідомляється у відповідності з цими умовами. Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів. Розмір та строки внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів зазначені в Тарифах, а саме: розмір щомісячного мінімального платежу складає 7% (з 02.04.2014 розмір платежу було зменшено до 5%) від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше решти заборгованості; строк внесення щомісячного платежу - до 25 числа місяця, наступного за звітним. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. Прострочений кредит - це кредитні кошти, які були надані клієнту та не були повернені у строк, передбачений договором. У разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн. Клієнт сплачує банку пеню згідно Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів.
Стосовно черговості погашення заборгованості представник позивача зазначив, що за умовами кредитного договору кошти, отримані від Клієнта для погашення заборгованості за кредитом, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором у повному обсязі, насамперед, направляються для погашення прострочених процентів за користування кредитом, далі - простроченої суми кредиту (тіла кредиту), далі - процентів до сплати по кредиту, далі - тіла кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно цього Договору, далі - пені згідно цього Договору. При цьому сторони узгодили, що у разі виникнення за кредитною карткою несанкціонованого овердрафту (перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого Банком кредитного ліміту) черговість, визначена цим Договором, змінюється наступним чином: в першу чергу сплачуються відсотки за користування несанкціонованим овердрафтом, в другу чергу - тіло несанкціонованого овердрафту, далі - прострочені проценти за користування кредитом, далі - прострочена сума кредиту (тіло кредиту), далі - проценти до сплати по кредиту, далі - тіло кредиту до оплати, далі - проценти від суми неповернутого в строк кредиту згідно цього Договору, далі - пеня згідно цього Договору. Отже, Банком розподіляються кошти у відповідності до умов кредитного договору. Також зазначили, що при укладенні договору між банком і клієнтом позичальником дотримується принцип свободи договору. А саме, позичальник є вільним у заключенні даного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, підписуючи кредитний договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договір. Заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності можуть застосовуватися різний набір санкцій. Штраф і пеня мають різне призначення і функції у цивільних правовідносинах. Отже Банк має право передбачити в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний. Щодо строку дії кредитної картки та договору представник позивача зауважив, що даний кредитний продукт має певні особливості та відмінності від інших кредитних договорів. Так, відповідно до даного договору відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці, та є відкритим на невизначений строк». Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці. Щодо строку позовної давності представник позивача зазначив, що кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто, це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Вказали, що в силу ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. З посиланням на постанови Верховного суду України від 19.03.2014 по справі № 6-14цс14 та від 18.06.2014 по справі №6- 61 цс 14 зазначив, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Відповідно до Правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні Картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, з урахуванням строку дії перевипущеної картки, вказаного у довідці про видачу кредитних карт - до останнього дня 03.2018 року, та дати звернення до суду з цим позовом 24.04.2018, вказує, що позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача до спливу строку позовної давності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до підписаної заяви № б/н від 03.07.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Також, у заяві-анкеті вказано, що відповідач своїм підписом підтверджує факт отримання ним інформації про умови кредитування у ПриватБанку. Зобов'язався виконувати вимоги умов та правил користування надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх зміною на сайті ПАТ КБ «ПриватБанк»-www.privatbank.ua.
Згідно з пунктом 1.1.7.11 Умов і правил надання банківських послуг, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він пролонговується на такий самий термін.
Відповідно до п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт встановлюється на підставі наданих позичальником документів, за рішенням банку.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови.
Згідно з довідкою №30.1.0.0/2-20180424/1258 від 23.07.2020 року відповідач згідно кредитного договору б/н від 03.07.2012 року отримав картки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 остання з яких мала термін дії до 02.2020 року.
Ключем до карткового рахунку є пластикова картка, яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена карта та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування. Тарифи-розмір винагороди за послуги банку є невід'ємною частиною договору. Виконання позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором.
Відповідно до наданої позивачем довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, виданої на ім'я ОСОБА_1 , з 03.07.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн., з 03.07.2012 - кредитний ліміт збільшено до5000,00 грн., з 21.07.2015 - зниження кредитного ліміту до 4740.00 грн., з 18.08.2015 - зниження кредитного ліміту до 4440,00 грн., з 20.10.2015 - зниження кредитного ліміту до 4170,00 грн., з 01.02.2016 - зниження до 4145,06 грн., з 02.02.2016 - збільшено до 02.02.2016 грн., з 05.02.2016 - встановлення кредитного ліміту 5000.00 грн., 11.07.2016 року збільшення до 7000,00 грн., 16.08.2016 року збільшення до 8000,0 грн., 31.01.2017 - збільшення до 8900,00 грн., 07.02.2017 - збільшення до 15000,00 грн.,20.07.2018 кредитний ліміт знижено до 0,00 грн.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідачем при зверненні до ПАТ КБ «ПриватБанк» було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03.07.2012 року, у якій надано особисту інформацію, необхідну для укладення договору (анкетні дані, розмір доходу, індивідуальний податковий номер, бажаний розмір кредитного ліміту, висловлено обізнаність і згоду із зазначеними Умовами та Правилами.
Підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору. Приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком.
Саме по собі посилання на не ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин. (Постанова Верховного суду від 28.03.2019 року №428/2873/17).
Умови та правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділення Банку та на офіційному сайті Банку.
Посилання на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на статтю 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі, така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 17.04.2019 року №666/388/16-ц, провадження № 61-19711св18.
Як встановлено судом, зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах.
Таким чином, суд не приймає посилання відповідача на те, що ним не підписані Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку та він не був ознайомлений з їх змістом, оскільки всі істотні умови кредитного договору були узгоджені сторонами в Анкеті-заяві, та підтверджуються матеріалами справи.
Розглядаючи справу №342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.
Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.
Таким чином, при розгляді судової справи №342/180/17 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності наданих банком разом із позовною заявою Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.
В судовій справі, що розглядається судом, позивачем надано: наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тієї редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника; довідка щодо виданих кредитних карток відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення відповідачем обов'язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання.
Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.
Отже, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», між банком та ОСОБА_1 03.07.2012 року укладено кредитний договір.
Відповідно до даного договору відповідачу відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов'язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці, та є відкритим на невизначений строк». Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта. Дія договору пролонгується кожні 12 місяців. Картковий рахунок діє до повного виконання, а строк дії картки зазначено на самій картці.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконало своєчасно і повністю, надававши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У свою чергу, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв'язку з чим у станом на 03.04.2018 року відповідач має заборгованість у розмірі 62409,74 грн., з яких: заборгованість за кредитом 21695,96 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 15800,57 грн.; заборгованість за пенею 21465,13 грн.; штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 2948,08 грн.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримував кредитні кошти, користувався ними, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів та протягом тривалого періоду часу частково виконував зобов'язання щодо їх повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором б/н від 03.07.2012 року. Це підтверджує отримання відповідачем картки «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій неможливо без наявності картки, тому суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо неотримання картки та не користування кредитними коштами.
Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.
На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка з якої вбачається активне використання відповідачем кредитного рахунку, а саме: розрахування у торговельній мережі, зняття готівки у банкоматах, поповнення кредитного рахунку. Вказані операції підтверджують надання банком кредитного ліміту, його використання відповідачем та сплату відсотків за його користування, що свідчить про належну інформованість відповідача про тарифи, умови та правила користування кредитним коштами. Тобто, відповідач своїми діями визнав наявність зобов'язань за кредитним договором.
Жодних доказів, які б спростували наявність заборгованості або підтвердили її погашення (копії квитанцій, тощо) відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, виходячи з положень ст. 81 ЦПК України щодо обов'язку сторін довести свої вимоги або заперечення, суд вважає, що наявність заборгованості по кредиту у вищевказаній сумі, підтверджено належними доказами.
Щодо тверджень позивача, стосовно не правомірності зміни банком кредитного ліміту, суд зазначає, що Умовами договору п.2.1.1.2.3 визначено, що Банк після отримання від клієнта необхідних документів, а також Заяви, провидить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь який момент змінити (зменшити або анулювати) кредитний ліміт. має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.1.1.7.6 встановлено, що при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Суд зазначає, що заперечення відповідача про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Пеня та штраф не є окремими видами відповідальності, а є різновидом штрафних санкцій. У межах одного виду відповідальності можуть застосовуватися різний набір санкцій. Штраф і пеня мають різне призначення і функції у цивільних правовідносинах. Отже Банк має право передбачити в кредитних договорах відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язання - у вигляді штрафу, і за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання - у вигляді пені. Застосування банком в кредитному договорі штрафу та пені як окремих видів неустойки не є подвійним притягненням до відповідальності, адже характер правопорушень в даному випадку різний.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов'язання.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки боржник, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь банку підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідно до платіжного доручення від 11.04.2018 року у сумі 1762,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 262-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 546-552,610-612, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, який зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_5 , МФО №305299, заборгованість за договором №б/н від 03.07.2012 року у сумі 62409,74 грн., з яких: заборгованість за кредитом 21695,96 грн.; заборгованість по відсоткам за користування кредитом 15800,57 грн.; заборгованість за пенею 21465,13 грн.; штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) 2948,08 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, який зареєстрований АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № НОМЕР_5 , МФО №305299, судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо Харківському апеляційному суду або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 12.11.2020 року.
Суддя О.А. Саркісян