Суддя Черняк В. Г.
Справа № 644/2931/20
Провадження № 2/644/1287/20
12.11.2020
(заочне рішення)
12 листопада 2020 року м. Харків.
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді - Черняка В.Г.,
секретаря судових засідань - Красовської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач АТ «Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просить стягнути з відповідача на користь АТ «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість по кредитному договору в сумі 26 612,81 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача за довіреністю Гребенюк О.С. надав суду клопотання, в якому позов підтримав та просив суд розглядати справу без його участі в заочному порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про слухання справи повідомлявся належним чином, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавав.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 15.03.2011 року, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є позивач АТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до положень ст.ст. 549, 625, 1048, 1050 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, неустойки (штраф, пеня) у разі порушення боржником зобов'язання. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивачем, окрім анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку від 15.03.2011 року, надано довідку про умови кредитування, яка 15.03.2011 року була підписана відповідачем ОСОБА_1 . Згідно вказаної довідки сторонами погоджено відсоткову ставку по кредиту, розмір та порядок нарахування пені, штрафу та комісії у разі порушення відповідачем кредитного зобов'язання.
Таким чином, підписана відповідачем довідка про умови кредитування від 15.03.2011 року є складовою частиною кредитного договору, отже сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді комісії, пені (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує. У результаті невиконання умов кредитного договору, відповідач станом на 22.03.2020 року має заборгованість в сумі 26 612,81 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 637,20 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в розмірі 5138,37 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 4093,77 грн., заборгованість по судовим штрафам - 1743,47 грн.
Статтею 625 ЦК України, визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено Договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту, заборгованості по відсоткам за користування кредитом; заборгованості за пенею.
Сума коштів щодо нарахованого штрафу стягненню не підлягає з наступних підстав.
Ст. 61 Конституції України гарантує, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Тобто штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порядку й строків погашення кредиту суперечить частині першій статті 61 Конституції України.
Такий же висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 р. № 6-2003цс15, якою скасовано судові рішення на підставі неправильного одночасного застосування цивільно-правової відповідальності у виді штрафу і пені за одне й те саме порушення.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд при ухваленні рішення приймає до уваги докази надані позивачем.
Ураховуючи вищенаведене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги щодо стягнення коштів, які складаються з основної заборгованості за кредитом, нарахованих пвідсотки та пені у загальній сумі 24 869,34 грн.
В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Враховуючи, що задоволенню підлягає тільки частина позовних вимог, судовий збір стягується з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме: стягненню підлягають кошти в сумі 24 869,34 грн., що становить 93,45% від заявленої позивачем суми. Відповідно стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 1964,32 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 141, 264, 265, 279, 280 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 549, 611, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд -
Позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, 27.10.1995 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договором б/н від 15.03.2011 року в сумі 24 869,34 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 637,20 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в розмірі 5 138,37 грн., пеня за прострочене зобов'язання - 4 093,77 грн.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1964,32 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Харківської області, враховуючи п. 15.5. Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення,
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий - суддя: Черняк В. Г.