11.11.2020 Суддя Попова В. О..
Справа № 644/8648/20
Провадження № 2/644/2447/20
11 листопада 2020 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Попова В.О., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Аніщенко Катерини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод»
про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-
Представник позивача - адвокат Аніщенко К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру, звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ПАТ «ХАРП» на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 64 462 грн. 72 коп., середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку та моральну шкоду у розмірі 64 462 грн. 72 коп.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:
Позивач, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначив ціну позову; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи ( вимога п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
В прохальній частині позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку без зазначення самої суми в грошевому еквіваленті.
Таким чином, у відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачу/його представнику необхідно конкретизувати зміст позовних вимог, та визначити суму заборгованості, яку необхідно стягнути з відповідача, оскільки це є виключним правом позивача й не може бути поставлено на розсуд суду.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Отже, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка є вимогою майнового характеру. Таким чином, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачем повинен бути сплачений судовий збір за зазначену вимогу майнового характеру.
З цього приводу суд зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 910/4518/16; провадження12-301гс18 від 30 січня 2019 року.
Таким чином за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні необхідно сплатити судовий збір.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 64 462 грн. 72 коп.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про відшкодуванню моральної шкоди становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 гривні.
В порушення вимог ст. 175 ЦПК України, не зазначено щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових або електронних доказів, які додані до заяви.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.84, 175,177,182, 185 ЦПК України, суд-
Позовну заяву адвоката Аніщенко Катерини Михайлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Харківський підшипниковий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення встановлених судом недоліків позовної заяви, а саме: вказати ціну позову; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; зазначити про наявність оригіналів письмових доказів, копії яких надано суду; конкретизувати зміст позовних вимог з зазначенням суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку яку необхідно стягнути, сплатити судовий збір за вимогу стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; сплатити судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди, про що надати оригінал документу, який підтверджує сплату судового збору на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Встановити для усунення недоліків строк не більше 10 днів з дня вручення позивачу даної ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог суду у встановлений термін, позовна заява буде вважатися неподаною і повернена позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Попова В.О.