Справа № 626/2563/20
Провадження № 1-кс/626/709/2020
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
12 листопада 2020 року м. Красноград
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Красноградського відділу Первомайської місцевої прокуратури в рамках кримінального провадження № 12020220350000457 від 12.11.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Пєшково Нерчинського району Читинської області РФ, росіянин, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 08.12.2010 року Малинівським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до 8 років позбавлення волі
- який підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України,-
Відповідно до поданого клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи раніше засудженим за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, маючи не зняту та не погашену судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв новий умисний особливо тяжкий злочин при наступних обставинах:
Так, 11.11.2020, близько 21.00 год. під час спільного вживання алкогольних напоїв ОСОБА_4 та ОСОБА_7 за місцем їхнього мешкання за адресою: АДРЕСА_2 між останніми виникла сварка. В ході вказаної сварки, внаслідок неприязних відносин, що склалися, у ОСОБА_4 раптово виник умисел на умисне заподіяння смерті ОСОБА_7 . Так, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні кухні житлового будинку за вищевказаною адресою, кухонним ножем наніс останньому не менше 8 ударів в область грудної клітини та живота, внаслідок чого ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження, від яких останній помер на місці.
У вчиненні зазначеного злочину обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , винність якого у вчиненні вказаного злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка показала, що останні два місяці проживала за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїм вітчимом ОСОБА_7 та співмешканцем ОСОБА_4 11.11.2020 вона перебувала на роботі в м. Харкові, а ОСОБА_7 та ОСОБА_4 залишилися вдома за вказаною адресою. Під час телефонних розмов із останніми вона дізналася, що вони спільно вживають алкогольні напої. Близько 21.00 год. в ході телефонної розмови з ОСОБА_4 , останній їй зізнався, що вчинив вбивство ОСОБА_7 шляхом нанесення йому ударів ножем. Коли вона прибула близько 23.00 год. до місця свого мешкання, то виявила порушену обстановку в приміщенні кухні в будинку, множинні плями речовини бурого кольору на підлозі та ліжку. На її запитання у зв'язку з цим ОСОБА_4 підтвердив, що умисно вбив ОСОБА_7 , після чого вона повідомила про даний факт до поліції.
- Протоколом огляду місця події від 12.11.2020 - огляд за місцем мешкання ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , в ході якого було виявлено плями бурого кольору на підлозі, ліжку в приміщенні кухні в житловому будинку за вищевказаною адресою, руків'я від ножа та його конструктивні елементи з плямами бурого кольору та труп ОСОБА_7
- Протоколом затримання ОСОБА_4 від 12.11.2020, під час якого було здійснено особистий обшук останнього та виявлено на його одязі множинні плями бурого кольору.
12 листопада 2020 року, о 03.56 годині ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні злочину та того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України.
Враховуючи вищевикладене, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може:
- Переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ст. 177 КПК України), з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі.
- Незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 (п. 3 ст. 177 КПК України), з тією метою, щоб вона не надавала викривальних показань стосовного нього.
- Вчинити інше кримінальне правопорушення ( п. 5 ст. 177 КПК України) оскільки ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку забезпечить виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Крім того, відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України орган досудового розслідування вважає за неможливим внесення застави ОСОБА_4 , оскільки ним було вчинено злочин, який спричинив загибель людини.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним, оскільки не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Перевіривши надані суду матеріали кримінального провадження, дослідивши докази по даних матеріалах, оцінивши в сукупності всі обставини, заслухавши думку прокурора, який підтримав вказане клопотання, пославшись на доводи та факти викладені в ньому, думку самого підозрюваного та його адвоката, які не заперечували проти даного клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Під час розгляду клопотання було встановлено вагомість наявних доказів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчинені інкримінованого йому злочину за п.13 ч.2 ст.115 КК України, а саме наявними доказами, переліченими в клопотанні. Також допитаний в якості підозрюваного та в судовому засіданні, останній також визнав свою вину у вчиненні даного злочину.
При вирішенні клопотання слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_4 раніше судимий за аналогічний особливо тяжкий злочин, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, на території Красноградського району мешкає кілька місяців без реєстрації, не працює, не одружений, міцних соціальних стосунків не має, у зв'язку з чим, знаходячись на свободі, зможе переховуватися від органів досудового розслідування, або суду, вплинути на свідків, потерпілих або вчинити інший злочин.
Враховуючи вищевикладене, у слідчого судді є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду, передбачені п.1 ст.177 КПК України, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_8 (п.3 ст.177 КПК України), з тією метою, щоб вона не надавала викривальних показань стосовного нього та вчинити інше кримінальне правопорушення п.5 ст.177 КПК України оскільки ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення аналогічного умисного тяжкого та особливо тяжкого злочину.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вищевказаного злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості у вчиненні злочину, відсутність міцних соціальних зв'язків, запобігти вищевказаним ризикам можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку забезпечить виконання завдань кримінального провадження відповідно до ст. 2 КПК України.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Водночас, розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Також відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконливого висновку, що клопотання слідчого необхідно задовольнити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, з урахуванням поведінки підозрюваного, характеру скоєного та його особи, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з моменту фактичного затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто з 03-56год. 12.11.2020 року.
Поряд з цим, положеннями ч.3 ст.183 КПК України передбачено, що при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Однак, відповідно до положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Таким чино, виходячи з того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель потерпілого ОСОБА_7 , раніше також був засуджений за замах на вбивство, то слідчий суддя приходить до висновку, не визначати розмір застави в даному випадку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-197, 205, 485-488, 492 КПК України,-
Клопотання начальника СВ Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 03 год. 56 хв. 12 листопада 2020 року до 03год. 56хв. 10 січня 2021 року, без визначення розміру застави.
Ухвала щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 підлягає направленню до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Копію ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1