Справа№ 953/14131/20
н/п 3/953/3599/20
"22" жовтня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі: судді - Божко В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: не відомо), проживає за адресом: АДРЕСА_1 , передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 357413, який сладено 15.08.2020 р., ОСОБА_1 15.08.2020 р. о 16.30 год. керуючи транспортним засобом «Chery» д/н НОМЕР_1 у м. Харкові по вул. Героїв Праці, 7, на парковці ТРЦ Караван, не надала перевагу у русі автомобілю «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який наближався с правого боку, та допустила зіткнення з ним.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди, постраждалих осіб не було, автомобілям спричинено технічні ушкодження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні, свою провину не визнала, посилаючись на те, що вона рухалась на стоянці з її боку не було порушень ПДД України, адже вона рухалась згідно розмітки, про що надала письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Тригубенко Ю.П., зі складеним протоколом відносно ОСОБА_1 також не погодився, вказуючи на те, що це водій автомобілю «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 , проігнорувала вимоги дорожньої розмітки, внаслідок саме винних дій ОСОБА_2 сталася дана дорожньо-транспортна пригода.
Другий учасник ДТП - водій автомобілю «Mitsubishi» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 з протоколом про адміністративне правопорушення, складеним відносно ОСОБА_1 погодились, пояснюючи що з її вини сталося ДТП, тому саме на неї працівниками патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд, вислухавши пояснення особи у відношенні якої складено протокол - ОСОБА_1 , іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 дослідивши адміністративний матеріал, встановив наступні факти.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, суд має повно, всебічно і об'єктивно з'ясувати обставини кожної справи, вирішуючи її в точній відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 124 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Так, матеріали справи не містять доказів та належного обґрунтування об'єктивної сторони правопорушення, що не відповідає принципам законності, та суперечить ст. 7,9 КУпАП.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 із змінами і доповненнями, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, що бере безпосередню участь в процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд або іншого майна повинно бути результатом порушення Правил дорожнього руху.
Суд визнає необ'єктивними докази, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Із пояснень учасників справи та доданих до неї матеріалів, випливає що ОСОБА_1 зі свого боку, виконала вимоги ПДД України.
З метою встановлення обставин адміністративного правопорушення, судом було оглянуті фото з місця ДТП, з яких вбачається що дорожня розмітка існує.
Також, вказаний факт, а саме, наявність дорожньої розмітки, підтверджується відповіддю ТОВ «Крона-Компані» від 04.09.20 р. на адвокатський запит.
Таким чином, зазначені обставини виключають адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП та порушення в діях водія ОСОБА_1 п.10.11 ПДР України.
Схема ДТП, що долучена до протоколу про адміністративне правопорушення, на якій відсутня дорожня розмітка, спростовуються усіма доказами, дослідженими в їх сукупності, які є належними, допустимими, достатніми та цілком узгодженими між собою, а тому вищевикладеного висновку суду не змінюють.
Всі сумніви, які маються в матеріалах справи, відповідно до ст. 62 Конституції України, трактуються на користь особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, тобто ОСОБА_3 .
Також, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
За таких обставин вважаємо за доцільне взяти до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» («Engel and Others v. the. Netherlands», 08 червня 1976 року, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), «Озтюрк проти Німеччини» («Ozturk v. Germany», 21 лютого 1984 року, no. 8544/79), «Лутц проти Німеччини» («Lutz v. Germany», 25 серпня 1987 року, no. 9912/82), тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (див. рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21, з подальшими посиланнями).
Згідно з рішенням у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилось нічого іншого, як взяти на себе функцію сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагальності процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124, ст. ст. 9, 247, 268, 283-285 КУпАП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського Апеляційного суду протягом десяти днів, апеляція на яку подається через районний суд.
Суддя