Справа № 952/862/20
Номер провадження 2-а/952/5/20
12.11.20 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Яценка Є.І.,
при секретарі - Оданець С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Федорченка Артура Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01010345 від 14.10.2020 р., -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01010345 від 14.10.2020 р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 255,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 в позовній заяві посилалася на те, що вказані у вищезазначеній постанові обставини - про керування нею 14.10.2020 р. о 17 год. 51 хв. за адресою МОЗ Київ-Харків-Довжанський 49+150 транспортним засобом PEUGEOT 3008 державний номерний знак НОМЕР_1 з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, тим самим порушенням п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, не відповідають дійсності.
В позові ОСОБА_1 зазначила, що дійсно, вона володіє транспортним засобом PEUGEOT 3008 державний номерний знак НОМЕР_1 , проте, починаючи з 27.09.2020 р. по 19.10.2020 р. включно, вона разом зі своєю дитиною перебувала у своїх батьків за адресою: м. Миргород, Полтавська область, а її автомобіль знаходився на місцем мешкання батьків її чоловіка за адресою: м. Красноград, Харківська область, тобто 14.10.2020 р. вона фізично не могла керувати вказаним транспортним засобом. Крім того, у оскаржуваному протоколі міститься фото автомобіля, який схожий на її, однак, за кермом жодної особи, яка керує цим транспортним засобом не видно.
Тому, ОСОБА_1 просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01010345 від 14.10.2020 р., у зв'язку із невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи та, таку, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Ухвалою судді від 04.11.2020 року дану справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за наявними у справі матеріалами. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити.
Відповідач поліцейський Департаменту патрульної поліції Федорченко А. М. в судове засідання не з'явився, заяв, відзиву від нього не надходило.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, та, враховуючи, відсутність сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, постановою поліцейського Департаменту патрульної поліції Федорченка А. М. від 14.10.2020 р. серія 1АВ №01010345 ОСОБА_1 , керуючись ст. 14-2 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 гривень 00 копійок.
Зі змісту вищевказаної постанови вбачається, що 14.10.2020 р. о 17 год. 51 хв. за адресою МОЗ Київ-Харків-Довжанський 49+150 особа, яка керувала транспортним засобом PEUGEOT 3008 державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, тим самим порушила п. 12.9. (б) Правил дорожнього руху України.
Судом встановлено, що з копії оскаржуваної постанови чітко не видно державного номерного знаку автомобіля та особи, яка ним керує.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином, відповідальність за адміністративні правопорушення (проступки) забезпечується державою, носить репресивний характер, а відповідно до ст.9, 151 Кодексу України про адміністративні правопорушення у діяннях особи, яка вчинила правопорушення, має бути вина, яка встановлюється повноважною посадовою особою у визначеному законом порядку.
Адміністративне обвинувачення має бути доведено державою в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою невинуватість, винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку) зобов'язані (ст.251 КУпАП) доводити посадові особи, які мають повноваження притягати до адміністративної відповідальності.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно ч. 6 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
На підставі закріпленого в ст. 62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у встановленому законом порядку; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи те, що за результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення відображеної в оскаржуваній постанові неможливо ідентифікувати особу, яка знаходиться за кермом автомобіля в момент вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Матеріали справи, окрім оскаржуваної постанови поліцейського, належних та допустимих доказів щодо наявності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності, не містять.
Докази, які б спростовували позицію позивача і підтверджували правомірність винесеної постанови відповідачем у встановлений строк суду не надані.
Суд вважає, що наданими матеріалами не доведена вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП., твердження позивача відповідачем не спростовані та доказів на їх спростування суду не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.2, 77, 241-246, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Федорченка Артура Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01010345 від 14.10.2020 р. - задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського Департаменту патрульної поліції Федорченка А. М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії 1АВ №01010345 від 14.10.2020 р. за ч.1 ст. 122 КУпАП, винесену відносно ОСОБА_1 .
Адміністративне провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Є.І. Яценко