Справа№639/7027/20
Провадження №1-кс/639/2602/20
13 листопада 2020 року м. Харків
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , особи, видача якої запитується - ОСОБА_4 , захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , перекладача - ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) у відношенні:
ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Російської Федерації, який розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч. 2 ст. 126 Кримінального кодексу Російської Федерації, -
04 листопада 2020 року до суду надійшло клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на наявність визначених ст.584 КПК України правових підстав для застосування екстрадиційного арешту у відношенні ОСОБА_4 .
Особа, у відношенні якої внесено клопотання - ОСОБА_4 та захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 під час судового засідання проти задоволення клопотання прокурора заперечували, посилаючись на незаконність переслідування ОСОБА_4 на території РФ у зв'язку з політичними мотивами, застосування до нього тортур під час затримання в Російській Федерації, сплив строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальним законодавством України. Просили не застосовувати до ОСОБА_4 екстрадиційний арешт, а у випадку застосування запобіжного заходу обрати до нього домашній арешт, оскільки захисником ОСОБА_5 укладено договір оренди житлового приміщення в м. Харкові саме в інтересах ОСОБА_4 , де він зможе проживати.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та оцінивши наявні докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що до Харківської обласної прокуратури 06.10.2020 з Харківської місцевої прокуратури № 5 надійшло повідомлення про затримання 05.10.2020 інспекторами прикордонного контролю ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в порядку ст.ст. 208, 582 КПК України громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розшукується компетентними органами Російської Федерації для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п. «а» ч. 2 ст. 126 Кримінального кодексу Російської Федерації (викрадення людини).
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 обрана 30.07.2020 Черкеським міським судом Російської Федерації у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з ухиленням ОСОБА_4 від правоохоронних органів 25.07.2020 його оголошено у розшук, а 26.08.2020 оголошено у міжнародний розшук каналами МОКП Інтерпол.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 08.10.2020 до ОСОБА_4 застосовано тимчасовий арешт на 40 діб. Строк тимчасового арешту спливає 13.11.2020.
Офісом Генерального прокурора отримано запит Генеральної прокуратури Російської Федерації про видачу ОСОБА_4 для притягнення до кримінальної відповідальності за вищевказаний злочин. Також у запиті зазначено про необхідність взяття ОСОБА_4 під варту.
Проведення екстрадиційної перевірки стосовно ОСОБА_4 Офісом Генерального прокурора відповідно до ст. 587 КПК України доручено Харківській обласній прокуратурі. Також доручено звернутись до суду із клопотанням про застосування екстрадиційного арешту.
На даний час екстрадиційна перевірка триває.
Інкриміноване ОСОБА_4 правопорушення за законодавством України є екстрадиційним, п. «а» ч. 2 ст. 126 КК РФ відповідає ч. 2 ст. 146 КК України.
Санкції за вчинення вказаного кримінального правопорушення (злочину) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 1 року.
Строки давності притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за вчинений ним злочин, відповідно до законодавства запитуючої сторони - Російської Федерації, не закінчилися.
При цьому слідчий суддя вважає необхідним спростувати посилання сторони захисту на те, що строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності необхідно обраховувати саме за кримінальним законодавством України та враховувати, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 146 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, а відтак строки давності притягнення спливли, та наголошує, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників, ратифікованою Україною 07.06.2017 р., видача правопорушника не дозволяється, якщо закінчилися строки давності переслідування чи покарання особа, видача якої запитується, відповідно до законодавства запитуючої сторони (в даному випадку - Російської Федерації). У видачі правопорушника не може бути відмовлено на підставі того, що закінчилися строки давності переслідування чи покарання особи, видача якої запитується, відповідно до законодавства запитуваної сторони (в даному випадку - України). При цьому, відповідно до постанови про притягнення ОСОБА_4 в якості підозрюваного від 29.07.2020 р., копія якої була додана до клопотання прокурора, інкримінований ОСОБА_4 злочин за п. «а» ч. 2 ст. 126 КК РФ був вчинений 03.11.2008 р.
Строк давності за злочин, передбачений п. «а» ч. 2 ст. 126 КК РФ, який передбачає максимальне покарання у вигляді 12 років позбавлення волі та є особливо тяжким злочином (ст. 15 КК РФ), складає 15 років (п. «г» ч. 1 ст. 78 КК РФ).
Відповідно до протоколу від 05.10.2020 ОСОБА_4 затримано в міжнародному аеропорту «Харків» при намаганні літаком покинути територію України у напрямку міжнародного аеропорту Стамбулу імені Сабіха Гекчен, який розташований у місті Стамбул, Турецької Республіки.
Згідно ч.10 ст.584 КПК України, екстрадиційний арешт застосовується до вирішення питання про видачу особи (екстрадицію) та її фактичної передачі, але не може тривати більше дванадцяти місяців. Стосовно інших заперечень сторони захисту проти клопотання, викладених вище, то суд відзначає, що за змістом ст. 541 КПК України екстрадиційний арешт є запобіжним заходом для забезпечення можливої видачі особи компетентним органам іноземної держави.
Прийняття рішення за запитом здійснює уповноважений центральний орган України, та такі обставини як звернення з заявою про отримання статусу біженця або статусу особи, що потребує додаткового захисту є перешкодою для прийняття такого рішення, а не для застосування екстрадиційного арешту.
З урахуванням тяжкості покарання за злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , факту його переховування від компетентних органів Російської Федерації, а також відсутності міцних соціальних зв'язків на території України, адже останній на її території не був зареєстрований, проживав в м. Києві, точну адресу незвати не зміг, та був затриманий по прибуттю в аеропорт, відхиляються і доводи захисника про можливість застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного із його триманням під вартою, оскільки за змістом частини 1 статті 585 КПК України слідчий суддя може обрати особі, видача якої запитується, запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою (екстрадиційним арештом), лише за наявності обставин, які гарантують запобігання втечі особи та забезпечення у подальшому її видачі.
Відповідно до ч. 8 ст. 584 КПК України при розгляді клопотання про екстрадиційний арешт слідчий суддя не досліджує питання про винуватість та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави у справі стосовно особи, щодо якої надійшов запит про видачу.
При цьому, відповідно до ч.8 ст.584 КПК України, слідчим суддею не досліджується питання про винуватість особи та не перевіряється законність процесуальних рішень, прийнятих компетентними органами іноземної держави.
Доводи захисту про можливість застосування до ОСОБА_4 домашнього арешту у зв'язку з укладенням захисником договору оренди житлового приміщення в його інтересах слідчий суддя сприймає критично, оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 був затриманий у міжнародному аеропорті «Харків» при намаганні літаком покинути територію України у напрямку міжнародного аеропорту Стамбул імені Сабіха Гекчен, який розташований у місті Стамбул, Турецької Республіки.
Посилання захисту на переслідування ОСОБА_4 органами РФ у зв'язку з політичними мотивами на даний час об'єктивними доказами не підтверджені, проте в подальшому можуть слугувати підставами для надання останньому статусу біженця у встановленому законом порядку, поза межами даного судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, наявними є визначені ст.584 КПК України правові підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 , у зв'язку з чим клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд бере до уваги та частково задовольняє клопотання адвоката ОСОБА_5 , який просив призначити комісійну судово-медичну експертизу тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_10 у зв'язку з застосуванням до нього тортур на території Російської Федерації.
Відповідно до п.1 ч.6 ст. 206 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати адміністрацію Харківської міської медичної частини №27 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» організувати проведення медичного обстеження стану здоров'я ОСОБА_4 , про результати якого повідомити слідчого суддю, Харківську обласну прокуратуру та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , оскільки відповідно до показань ОСОБА_4 , під час його затримання правоохоронними органами РФ, до нього застосували фізичне насильство, що призвело до погіршення його здоров'я.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, вимогамист.584 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання начальника відділу міжнародно-правового співробітництва Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) у відношенні громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 )- задовольнити.
Застосувати до громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (екстрадиційний арешт) строком на 12 (дванадцять) місяців, до вирішення Офісом Генерального прокурора питання про його видачу та фактичну передачу компетентним органам Російської Федерації.
Утримувати громадянина Російської Федерації ОСОБА_4 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення відносно ОСОБА_4 комісійної медичної експертизи - задовольнити частково.
Зобов'язати адміністрацію Харківської міської медичної частини №27 філії Центру охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України у Харківській та Луганській областях та ДУ «Харківський слідчий ізолятор» організувати проведення медичного обстеження стану здоров'я ОСОБА_4 , про результати якого повідомити слідчого суддю, Харківську обласну прокуратуру та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена в частині застосування екстрадиційного арешту безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою - в той же строк, але з моменту вручення ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1