Справа № 569/8373/20
13 листопада 2020 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі головуючої судді - Панас О.В.
при секретарі судового засідання - Корнійчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 11.11.2020 р. за заявою позивачки позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, в частині стягнення аліментів , залишено без розгляду та ухвалено продовжити розгляд позовної заяви в частині розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини у судовому засіданні, яке призначено на 10.30 год. 13.11.2020р., з повідомленням сторін.
Свої вимоги щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини обґрунтовує тим, що 04 вересня 2011 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції був зареєстрований шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів 04 вересня 2011 року зроблено відповідний актовий запис № 1231.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 09 лютого 2017 року складено відповідний актовий запис № 377.
За роки спільного проживання з відповідачем однією сім'єю, виявилося, що все ж таки у них несуміжні характери та різні погляди на сімейне життя.
На разі вони проживають окремо, спільним побутом не пов'язані. Між собою спілкуються виключно з питань, що стосуються інтересів їхньої дитини. Спір про місце проживання дитини, відсутній.
Примирення вважає неможливим оскільки, збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам. Просила розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.09.2011 р. відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1231. Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Позивачці ОСОБА_1 направлялося СМС повідомлення на наданий суду її номер мобільного телефону, з повідомленням про день, час та місце судового засідання.
Згідно поданої до суду 10.11.2020 р. заяви ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, шлюб розірвати, дитину залишити проживати з матір'ю. Розгляд справи провести у її відсутність .
Відповідач ОСОБА_2 , який був належним чином повідомлений про день, час та місце судового засідання СМС повідомленням на наданий суду його номер мобільного телефону, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив. З заявою щодо проведення судового розгляду у його відсутність до суду не звертався.
10.11.2020 р. відповідачем ОСОБА_2 було подано до суду заяву в якій позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з матір'ю ОСОБА_1 визнав. В судове засідання призначене на 10-30 год. 13.11.2020 року сторони не з'явилися.
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, згідно положень ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів . Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За приписами ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
За визначенням поняття шлюбу, наведеним у ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно вимог ст. 24 СК закріплено один із головних принципів шлюбу його добровільність. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Як слідує з положень ст. 51 Конституції України, добровільність шлюбу відноситься до основних прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно із ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права.
Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 04.09.2011р. Відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис №1231.
Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 09 лютого 2017 року складено відповідний актовий запис № 377. Суд прийшов до висновку, що сторони на момент розірвання шлюбу разом не проживають та фактично припинили шлюбні відносини , не проживають однією сім'єю та не ведуть сумісне господарство. Сторони втратили почуття любові, між ними відсутнє взаєморозуміння. Сторони не мають взаємного наміру зберегти свою сім'ю. Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, причини розлучення, взаємовідносини між сторонами, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, дійшов висновку, що подальше подружнє життя сторін, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить інтересам кожного з них та малолітньої дитини, а тому шлюб підлягає до розірвання.
Відповідно до ч.1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Оскільки між сторонами відсутній спір щодо встановлення місця проживання дитини, тому суд прийшов до висновку, що малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 , проти чого не заперечує відповідач.
Відповідно до ст. 141 ЦПК понесені позивачкою ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 840,80 грн. підлягають до стягнення з відповідача на її користь. На підставі викладеного, ст.ст. 55, 110, 112, 115. ч.1 ст. 160 СК України , керуючись ст.ст. 12,81,141, 223, 264-268, 273, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, задовольнити . Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 04.09.2011 р. відділом ДРАЦС Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 1231, розірвати. Малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок ) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 18.06.2000 р. Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області.
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2020 р.
Суддя: О.В.Панас