Справа №949/1083/20
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2020 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Сидоренко З.С., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги та застосувати наслідки недійсності правочину,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просить:
- визнати недійсним Договір №10/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 21.02.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійним Договір №13/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.02.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійною Додаткову угоду №1 від 21.02.2020 року до Договору №13/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 23.02.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійним Договір №15/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійною Додаткову угоду №1 від 26.02.2020 року до Договору №15/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 26.02.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійним Договір №18/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійною Додаткову угоду №1 від 27.02.2020 року до Договору №18/02-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 27.02.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійним Договір №22/03-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 22.03.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійною Додаткову угоду №1 від 22.03.2020 року до Договору №22/03-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 22.03.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійним Договір №25/06-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 25.06.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 і директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_4 та застосувати наслідки недійсності правочину;
- визнати недійною Додаткову угоду №1 від 05.06.2020 року до Договору №25/06-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 25.06.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 і виконуючим обов'язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М" ОСОБА_3 та застосувати наслідки недійсності правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Однак, позивач у позовній заяві не зазначив ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці.
Так, ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.
Водночас чинне законодавство містить тлумачення визначень "вимога майнового" та "вимога немайнового" характеру.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці
Пленум Вищого спеціалізованого суду України у своїй постанові від 17.10.2014 року № 10 "Про застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах" (з подальшими змінами) роз'яснив, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК).
У даній справі позивач звернувся до суду з позовом із вимогами про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги на загальну суму 1441000 грн. із застосуванням наслідків недійсності правочину, а тому такі вимоги підлягають вартісній оцінці, а отже відносяться до вимог майнового характеру.
Відповідно до приписів ст. 176 ЦПК України, у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
З роз'яснень Пленуму Верховного суду України, які містяться у п. 31 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вбачається, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір". згідно якого судовий збір сплачується за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею4 вказаного Закону визначено ставки такого збору для позовних заяв майнового та немайнового характеру та інших документів.
У відповідності до вказаної норми Закону, розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру - для фізичних осіб 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В порушення норм ч. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. Оригінал такої квитанції додається до всіх позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, інших судових документів, що направляються до судової інстанції.
Однак, всупереч встановленим вимогам, позивачем додано до позовної заяви лише копію документу (квитанцію) про сплату судового збору, яка створена за допомогою копіювально-множильного електронного пристрою (ксерокопію).
При цьому, вказана ксерокопія квитанції подана на загальну суму 10089,60 грн., що не в повному обсязі відповідає ставці судового збору за подання позовної заяви майнового характеру.
До того ж, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи ним не надається, при тому, що однією із вимог у позовній заяві є покладення на відповідачів судових витрат по справі, які він поніс та які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відповідності до ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
На вимогу п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Окрім того, ч. 1 ст. 177 ЦПК України ставиться вимога позивачу додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.
Однак позивачем вказана вимога закону не виконана, оскільки при наявності чотирьох відповідачів, додана лише одна копія позовної заяви з додатками.
Подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконав визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви.
Також, при подачі позовної заяви до суду, позивачем не дотримано вимоги ст. 95 ЦПК України, а саме: долучені до позовної заяви письмові докази не засвідчені належним чином.
Згідно ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Зважаючи на вищевикладене, позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції з приведенням останньої відповідно до вимог діючого Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, в силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк п'ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-М", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів про надання поворотної фінансової допомоги та застосувати наслідки недійсності правочину та надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду: Сидоренко З.С.