Справа № 550/1346/20
Провадження № 3/550/518/20
10 листопада 2020 року смт. Чутове
Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І., розглянувши справу, яка надійшла від Чутівського відділення поліції ГУНП в Полтавській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, одруженого, освіта середня, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 294342 від 28.10.2020 року 28.10.2020 року близько 10 години в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , маючи намір навмисного вчинення дій психологічного та економічного характеру, вчинив домашнє насильство психологічного та економічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, виганяв з помешкання, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення заперечував. Вказав, що 28.10.20 близько 09 год 30 хв він приїхав додому до свого будинку забрати документи та речі. Донька ОСОБА_1 відчинила йому двері, зателефонувала матері, а він почав шукати вказані речі. В подальшому приїхала дружина ОСОБА_2 , яка в грубій формі звернулася до ОСОБА_1 , намагалася прогнати його з будинку, схопила викрутку, сокиру та стілець, донька почала їх розбороняти. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що у вказаний час він не ображав свою дружину, та не виражався в нецензурній формі на її адресу.
Крім того, ОСОБА_1 вказав, що письмові пояснення, в яких зазначено, що він виганяв з будинку ОСОБА_2 він підписав, не читаючи , так як не зрозумів, що там було написано, і вважав, що вони написані саме по факту сварки, яка виникла у вказаний час.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (надалі Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
З вищевикладеного випливає, що однією з кваліфікуючих ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення, в тому числі, домашнього насильства в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 дала показання, в яких зазначила, що 28.10.2020 року близько 10 години вона була на роботі, їй зателефонувала донька, яка повідомила, що приїхав батько, який увірвався у будинок. Як сказала їй донька, ОСОБА_1 не привітався з нею, зайшов взутий у будинок, почав викидати речі ОСОБА_2 . Потерпіла зазначила, що її чоловік - ОСОБА_1 шукав документи на будинок, яких у неї немає, однак ОСОБА_1 вважає, що вона їх вкрала. Потерпіла повідомила, що приїхавши з роботи до дому, вона почала виганяти чоловіка з будинку, оскільки він зрадив її та наразі проживає в іншому місці. В результаті чого, між потерпілою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 сказав їй, щоб та пішла з його будинку, а доньці, в свою чергу, сказав, що вона йому не донька. Потерпіла зазначила, що боїться свого чоловіка, не впускає його в будинок та постійно захищається від нього, оскільки він поводить себе неадекватно. В подальшому між нею та чоловіком виникла бійка, в ході якого ОСОБА_1 нецензурно виражався на її адресу, наніс їй тілесні ушкодження, але від проведення медичної експертизи потерпіла відмовилась. Потерпіла не заперечувала, що в ході бійки хватала викрутку та дитячий стілець, щоб захиститись від свого чоловіка. Зазначені дії ОСОБА_1 потерпіла вважає домашнім насильством, оскільки ОСОБА_1 увірвався в будинок та неадекватно себе поводив.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , начальник СРПП №3 Чутівського ВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_3 , дав показання, в яких зазначив, що під час добового чергування, прибувши на місце пригоди по факту повідомлення про те, що ОСОБА_1 поводив себе неадекватно, виганяв з будинку ОСОБА_2 , власне і був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по факту вчинення ним домашнього насильства. При цьому поліцейський вказав, що обставини вчинення адміністративного правопорушення були викладені потерпілою, та, у зв'язку з тим, що такі обставини не заперечувалися, особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, на ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Крім того, працівник поліції зазначив, що прибувши за викликом, ним не було виявлено ознак вибитих чи то пошкоджених дверей будинку.
При цьому суддя вказує, що поліцейський в судовому засіданні не підтвердив, що ОСОБА_1 дійсно виражався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 та не підтвердив дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо вчинення ним безпосередньо економічного насильства, що йому інкримінується та про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ 294342 від 28.10.2020 року.
Допитана в судовому засіданні в присутності батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неповнолітня ОСОБА_4 дала показання, в яких вказала, що 28.10.20 близько 09 год 30 хв вона прибирала у будинку та слухала музику. У зазначений час в будинок зайшов батько, зняв з петель двері, зайшов взутий в будинок, не привітався, почав шукати речі, кричав на неї, говорив, що вона з матір'ю тут жити не будуть. Донька вказала, що намагалася заспокоїти батька, зателефонувала матері, яка в подальшому приїхала до будинку, і між ними почалася бійка, в ході якої тато вдарив маму, після чого приїхала поліція. Свідок зазначила, що саме мати почала виганяти з будинку батька та захищалась без сторонніх предметів, але всю бійку вона безпосередньо не бачила.
Однак суддя критично ставиться до показань ОСОБА_4 , оскільки вона є зацікавленою особою, а її показання в частині обставин вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення спростовуються показаннями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої та працівника поліції. Також, під час допиту ОСОБА_4 постійно плуталася в показаннях, надаючи суперечливі та неоднозначні покази.
Таким чином, допитані потерпіла ОСОБА_5 та її донька ОСОБА_6 підтвердили той факт, що саме потерпіла почала виганяти з будинку свого чоловіка ОСОБА_1 . Крім того, з показань потерпілої вбачається, що саме вона, погрожувала особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, викруткою та стільцем.
Суддя зазначає, що сам факт входження в ОСОБА_1 - чоловіка потерпілої, у будинок, який йому належить на праві приватної власності, не може розцінюватися як вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно його дружини, яка там проживає, оскільки ОСОБА_1 , як власник житла, має право безперешкодно ним користуватися.
Також, суддя зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 економічного насильства відносно потерпілої, що власне йому також інкримінується, оскільки, як встановлено під час розгляду справи та не спростовується самою ОСОБА_2 , у день події особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, безпосередньо не позбавляв житла потерпілу, не забирав її речі та не вчинив будь-яких інших дій, які б погіршили її становище в економічному плані. При цьому, посилання потерпілої на те, що ОСОБА_1 викинув її особисті речі, не знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи та не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами.
Інші докази, які підтверджували б скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в матеріалах даної справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищезазначених обставин, відповідно до вимог чинного законодавства України усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначених адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 245, 247, 251, 252, 266, 279 - 280, 283 - 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги через Чутівський районний суд Полтавської області до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12.11.2020 року.
Суддя О. І. Михайлюк