Справа № 545/1818/20
Провадження № 2/545/918/20
"09" листопада 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
при секретарях судового засідання Плескач І.Ю., Лабовкіній Г.Г.,
представника позивача адвоката Сергієнко Т.Г.,
представника відповідача адвоката Якименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати,-
До Полтавського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , якому у спадок дісталася приватизована земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,9931 га, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Попередньо, спадкова земельна ділянка перебувала у власності ОСОБА_3 , який в свою чергу здавав її в оренду відповідачу. Проте право на спадщину за законом ОСОБА_3 було скасовано після чого між позивачем, як законним спадкоємцем і відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, якою сторони домовились про припинення дії договору оренди шляхом розірвання за взаємною згодою з дня укладення цієї угоди. Позивач звернувся до відповідача з вимогою виплатити орендну плату за земельну ділянку за попередні роки (2018-2019 роки), проте відповідачем було відмовлено у виплатах, оскільки за цей період було здійснено виплати за орендну плату ОСОБА_3 . Відмовившись здійснити виплати позивачу, відповідач істотно порушив права останнього, в зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та прохала суд їх задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та прохав суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтування заперечень виклав у відзиві на позов.
Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, попередньо надавши телефонограму про розгляд справи у його відсутності, при розгляді справи по суті покладався на розсуд суду.
Суд, оцінивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини справи та надавши їм відповідну оцінку, приходить до наступних висновків.
Так, ОСОБА_1 є онуком по материнській лінії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Терентіївка Полтавського району Полтавської області, що підтверджуються свідоцтвом про смерть останньої (а.с.11).
За життя ОСОБА_3 , 13.07.2012 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.9).
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 03.04.2019 року у справі №545/3015/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання та належності заповіту, скасування свідоцтва про право на спадщину, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , податковий номер НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено факт того, що заповіт від 13 липня 2012 року, що складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Івіним Д.Д. за реєстровим №129, виданий на ім'я ОСОБА_1 , належить ОСОБА_1 . Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2018 року, яке видане державним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Замулко Л.В. та зареєстроване в реєстрі за № 1-3577 (а.с. 15).
Постановою Полтавського апеляційного суду у справі №545/3015/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання та належності заповіту, скасування свідоцтва про право на спадщину, визнано недійсним та скасоване свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.11.2018 року, що видане державним нотаріусом Полтавської районної державної контори Замулко Л.В. та зареєстроване в реєстрі за №1-3577, за яким право на спадщину за законом отримав ОСОБА_2 (а.с.12-14).
25.02.2020 року державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Замулко Л.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким передано у власність приватизовану земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,9931 га, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (а.с.10).
27.02.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Коновалівка-Агро» було укладено додаткову угоду до Договору оренди землі №KNA/D-2018-00573 від 01.01.2018 року, якою сторони домовились про припинення дії Договору оренди землі шляхом його розірвання за взаємною згодою з дня укладення цієї угоди (а.с.16).
28.02.2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі № KNA/D-2020-00001, за яким позивачем було передано в оренду відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області з кадастровим номером 5324081900:00:034:0022, загальною площею 5,9931 га (рілля), строком на сім років (а.с.17-20).
11.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з приводу виплати орендної плати за 2016-2019 роки, тобто в період після смерті ОСОБА_3 до моменту отримання ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в який відповідач частково користувався земельною ділянкою (2018-2019 роки). Листом №42/10 від 30.04.2020 року відповідач відмовив позивачу у виплаті коштів, оскільки у нього відсутні зобов'язання з виплати орендної плати ОСОБА_1 , так як 08.11.2018 року між ТОВ «Коновалівка-Агро» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,9931 га, та саме йому було сплачено орендну плату за вказаний період (а.с.21).
12.05.2020 року відповідачу було направлено запит з вимогою надати інформацію щодо розірвання (припинення) договору оренди між ТОВ «Коновалівка-Агро» та ОСОБА_2 в зв'язку з визнанням недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.11.2018 року, чи зверталось підприємство до ОСОБА_3 з вимогою про повернення коштів та надати підтверджуючі документи щодо виплати ОСОБА_3 коштів в рахунок орендної плати (а.с.23).
Листом за №52/10 від 25.05.2020 року відповідач повідомив, що оскільки договір оренди від 08.11.2018 року не визнавався недійсним у них відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_3 сплачених коштів. При цьому, відповідач вважає, що сплата коштів ОСОБА_3 відбулась на законних правових підставах, та у нього відсутній обов'язок перед ОСОБА_1 щодо сплати орендної плати за користування землею (а.с.24).
Суд виходить з того, що усі права, у тому числі, й на отримання орендної плати, нарахованої під час дії договору оренди землі, на час відкриття спадщини належали позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно, слід відхилити доводи представника відповідача про те, що орендна плата на момент її отримання ОСОБА_2 , не належала позивачу і належала ОСОБА_3 , а тому останньому була правомірно виплачена.
Так, як вказав суд вище, ОСОБА_2 не був спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а тому не міг успадкувати прав, передбачених Договором оренди земельної ділянки, що був укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Коновалівка-Агро», у тому числі й прав, пов'язаних із отриманням орендної плати.
Між тим, за вказаним договором за 2018 та 2019 роки була нарахована орендна плата у сумі 41683 грн. 21 коп., яка виплачена ОСОБА_2 під час чинності свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 07.11.2018 року, що видане державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори та зареєстроване в реєстрі за №1-3577, за яким ОСОБА_2 набув власності на земельну ділянку та дії договору оренди земельної ділянки площею 5,9931 га від 08.11.2018 року, кадастровий номер 5324081900:00:034:0022.
Як наслідок, слід констатувати факт того, що ОСОБА_2 отримав (набув) орендну плату у сумі 41683 грн. 21 коп. від відповідача ТОВ «Коновалівка-Агро» за рахунок позивача без достатньої правової підстави.
При цьому, факт отримання ОСОБА_2 орендної плати від ТОВ «Коновалівка-Агро» саме у сумі 41683 грн. 21 коп. не заперечувався представником відповідача, а тому в силу положень ч.1 ст.82 ЦПК України він не підлягає доказуванню, у той час, як суд не має обґрунтованого сумніву у достовірності цих обставин та/або добровільності їх визнання (а.с.24, 25)
За таких обставин, позивач, посилаючись на норму ст.1212 ЦК України, яка регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, вважає, що відповідач ТОВ «Коновалівка-Агро» в порядку вказаної норми, має право звернутись з позовом до суду з вимогою про повернення отриманих ОСОБА_2 коштів.
Як наслідок, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача ТОВ «Коновалівка-Агро» на його користь орендної плати в сумі 41683 грн. 21 коп.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата є істотною умовою договору.
Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Ст. 13 - договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Абз.4 ч. ст.15 ЗУ «Про оренду землі», істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
У відповідності до ст.ст.21-23 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебуваються у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Відповідно до абз.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно ст.409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.
Пункт 1 ст.509 ЦК України зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В статті 525 вказується про недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання.
Згідно із п.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 81 ЦПК України передбачено обов'язок сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Сергієнко Т.Г., в порядку ст.ст.133,137 ЦПК України, було подано до суду клопотання щодо стягнення витрат в сумі 9000,00грн., понесених заявником на професійну правничу допомогу, надану йому адвокатом в суді першої інстанції.
До вказаного клопотання були приєднані докази понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 9000, 00 гривень, а саме: 1) детальний опис робіт виконаних адвокатом Сергієнко Т.Г. , 2) акт №1 приймання-передачі виконаних робіт, 3) платіжне доручення №6227533 від 30.10.2020р., 4)платіжне доручення №6922339 від 07.11.2020р., 5)квитанція №02 від 17.07.2020р. на суму 3000,00 грн., квитанція №01 від 12.05.2020р. на суму 3000,00 грн.
З матеріалів цивільної вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом Сергієнко Т.Г. було укладено договір про надання правової допомоги №06 від 12.05.2020 року, договір про надання професійної правничої допомоги від 18.08.2020 року №01/20 та ордер. Отже, плата за надання правничої допомоги по договору становить 9000,00грн.
Вартість послуг адвоката та обґрунтування вказаної суми визначено в Акті №1 приймання-передачі виконаних робіт від 08.11.2020 року детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на виконання Договорів про надання правової (правничої) допомоги від 12.05.2020 року та від 18.08.2020 року у цивільній справі №545/1818/20.
ОСОБА_1 було здійснено оплату послуг адвоката на суму 9000,00 грн., що підтверджується квитанціями від 17.07.2020 року на суму 3000,00 грн., від 12.05.2020 року на суму 3000,00 грн., платіжне доручення №6227533 від 30.10.2020 року на суму 1000,00 грн.; платіжне доручення №6922339 від 07.11.2020 року на суму 2000,00 грн.
Вищевикладеним підтверджується, що позивачем ОСОБА_1 було понесено витрати на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції на суму 9000,00 грн., при цьому суд, враховуючи складність справи, обсяг та час, витрачений на надання послуг, не спростованість вказаної суми стороною відповідача, вважає її розмір обґрунтованим, а тому вказану суму необхідно стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» на користь позивача - ОСОБА_1 .
Судові витрати розподілити відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 216, 526, 610, 612, 651, 1212 ЦК України, ст. ст. 7, 13, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 141 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 81, 82, 96, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 272, 273, 416, 417 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати в розмірі 41683,21 (сорок одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні) 21 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. вісімдесят коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. (дев'ять тисяч грн.).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Полтавський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13.11.2020 року.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коновалівка-Агро» (код ЄДРПОУ 41657300, адреса: с. Коновалівка, вул. Олеся Кошового,1-А Машівського району Полтавської області,39452);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя: Л. В. Шелудяков