Справа № 554/6667/20
Провадження № 2-а/545/105/20
"05" листопада 2020 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.
з участю секретаря Артеменко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Тертичної Лілії Анатоліївни, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи тим, що 12.07.2020 року її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП за порушення п.12.4 ПДР перевищення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.), та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень. Постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Просила скасувати постанову ЕАМ №2813709, винесену 12.07.2020 року інспектором роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенантом поліції Тертичною Л.А. про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу 255 грн.
У відзиві на позов відповідач заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що ОСОБА_1 перевищила встановлене обмеження швидкості руху в межах населеного пункту на 24 км/год, чим порушила п.12.4 ПДР України. Лазерні вимірювачі швидкості TruCAM, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Факт вчинення правопорушення та розгляд справи зафіксований відеозаписом із нагрудної відеокамери. Зазначила, що на місці розгляду справи позивача було ознайомлено із усіма правами, передбаченими ст.268 КУпАП та дотриманий порядок розгляду справи, передбачений ст.279 КУпАП. У задоволенні позову просила відмовити.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07.10.2020 року залучено до участі у справі як співвідповідача - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити.
Співвідповідач у судове засідання не з'явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, у задоволенні позову просила відмовити.
Представник співвідповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 12.07.2020 року інспектором роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Тертичною Л.А. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП на накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2813709 ОСОБА_1 12.07.2020 року о 12 год. 37 хв.. керуючи транспортним засобом Mitsubishi ASX д.н.з. НОМЕР_1 в м.Полтава. вул.Європейська (Фрунзе), 128/1 рухалась зі швидкістю 90 км/год., при цьому перевищила встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 40 км/год. Швидкість руху вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості руху T3 TruCAM LTI 20/20 TC000776, чим порушила п.12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядають органи Національної поліції.
Згідно зі ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, зокрема частина перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 122.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже, складання протоколу у випадках вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП діючим законодавством не передбачено, а відповідач по справі, діючи в межах наданих йому законом повноважень мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу та винести постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.3 ПДР України, передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 12.4 ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та визначено систему правових механізмів забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед яких: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 279 КУпАП встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З аналізу наведених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення та її вирішення повинно відбуватися в точній відповідності з законом та з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з відеозапису з боді-камери 0045, наданого відповідачем, вбачається, що інспектором патрульної поліції роз'яснені позивачу такі праві: «право ознайомитися з матеріалами справи, ознайомитися з доказами, заявляти клопотання, надавати пояснення, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права та оскаржити прийняте рішення до вищестоящого органу, якщо не згодні з ним».
Разом з тим, позивачу не роз'яснено право подавати докази, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження, та право на оскарження постанови по справі до суду.
Окрім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясовувалось питання про наявність у позивача клопотань.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.ст. 73, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п.2 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при розгляді справи за ч. 1 ст.121 КУпАП, працівником патрульної поліції не в повній мірі дотримано вимоги процесуального закону, а саме: не в повному обсязі роз'яснені права позивача, не вирішувалося питання про наявність клопотань, у зв'язку з чим постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) Управління патрульної поліції в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 9, 241-246, 250, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції Тертичної Лілії Анатоліївни, Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного - задовольнити частково.
Постанову серії ЕАМ №2813709 від 12.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 255 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Полтавській області.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Л. І. Стрюк