Дата документу 10.11.2020 Справа № 554/234/20
Провадження №1-кс/554/12352/2020
Іменем України
10 листопада 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - підозрюваного ОСОБА_3 , адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник - підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою про скасування повідомлення про підозруу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК Україниу кримінальному провадженні 42017220000001379, в якій просить скасувати повідомлення про підозру від 26 лютого 2020 року, складене слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42017220000001379 від 29.11.2017 року, яке висунуте та вручене ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 367 КК України; зобов'язати компетентних посадових осіб прокуратуриХарківської області у кримінальному провадженні № 42017220000001379 від 29.11.2017 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 42017220000001379 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками правопорушень,передбачених частиною 2 статті 367 КК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження №42017220000001379 від 29.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК України.
26.02.2020 року ОСОБА_3 було вручене повідомлення про підозру слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_9 .
Зазначає, що в даному кримінальному провадженні його не затримували, а фактичні обставини стороною обвинувачення починають встановлюватись з часу початку судового оскарження підприємством ТОВ «Престиж Авто Сіті» правомірності та законності податкового повідомлення - рішення № 0002871501 від 09.04.2015 року форми «В1», яким було зменшене заявлене підприємством сума бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 4 238 319,00 грн. (чотири мільйони двісті тридцять вісім тисяч триста лев ятнадцять грн.) та одночасно застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 1 059 579,75 грн., яке було винесене в передбаченому Податковим кодексом України порядком Західною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області.
В даному випадку, сторона обвинувачення повідомила ОСОБА_3 про підозру в такому кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що на думку слідчого та прокурора, є наявність достатніх доказів для підозри його у вчиненні кримінального правопорушення як службова недбалість, яка на думку слідчого та прокурора полягає у неналежному виконанні ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки - стягненню за рішеннями судів адміністративної юрисдикції пені з бюджетної заборгованості з ПДВ у загальному розмірі 2 774 538.12 грн.
Вважає, що в цьому випадку повідомлення про підозру, як процесуальний документ, є результатом певної інтелектуальної діяльності спідчого, прокурора з оцінки доказів на предмет їх відповідності та допустимості, а також достатності для підозри саме ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення. Результатом такого аналізу є процесуальний документ, в якому слідчий або прокурор, хоча і не викладають мотиви та обґрунтування прийняття такого процесуального рішення, проте зазначають, зокрема, встановлені на підставі наявних у кримінальному провадженні доказів фактичні обставини вчинення саме ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 367 КК України та його правову кваліфікацію.
Ретельно ознайомившись з пред'явленим ОСОБА_3 повідомленням про підозру, він не зрозумів суть та обгрунтування такого обвинувачення з боку слідчого та прокурора у вчиненні злочину, відповідальність за яке передбачене за частиною 2 ст. 367 КПК України, а саме в неналежному виконанні ним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них.
Аналіз змісту повідомлення про підозру та спростовування визначеностіслідчим та прокурором твердженням про його причетність до пред'явленогойому злочину спростовується наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , відповідно до наказу №96-о від 23.02.2016 року призначений на посаду в.о. начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Харківській області.
Згідно наказу № 122-о від 02.03.2016 року ОСОБА_3 з 03.03.2016 року призначено на посаду начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Харківській області.
При цьому, встановлено, що, начальник відділу правового супроводження перевірок з питань адміністрування ПДВ управління правової роботи (юридичного управління) ОСОБА_10 , безпосереднім керівником якого був ОСОБА_3 з 23.02.2016 року, і який мав довіреність на представництво інтересів Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по справі № 820/3918/15 та який мав можливість безперешкодного внесення відомостей щодо ухвалення судового рішення - ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року у справі №820/3918/15 до АІС «Суди», будучи згідно даних АІС «Суди» відповідальним юристом за ведення судової справи №820/3918/15, 17.12.2015 року, перебуваючи у невстановленому місці, отримавши ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року та від 07.12.2015 у справі № 820/3918/15, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, маючи відповідну технічну можливість, а також маючи у своєму прямому підпорядкуванні достатню кількість підлеглих працівників, умисно не вніс до АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відомості щодо винесення Харківським апеляційним адміністративним судом ухвал від 03.12.2015 та від 07.12.2015 року, тим саме приховавши ці ухвали, а також не вніс відповідні відомості щодо повернення апеляційної скарги Західної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області та закриття провадження у справі № 820/3918/15 до розділу «Результат розгляду справи» АІС «Суди» ІС «Податковий блок». При цьому, позначку щодо закриття справи та щодо закінчення судового провадження у справі № 820/3918/15 проставлено в розділі «Результат розгляду справи» АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відповідальним юристом ОСОБА_10 лише 10.01.2017 року.
Таким чином, слідчий та прокурор вважає, що внаслідок тривалого, період з 17.12.2015 року по 10.01.2017 рік, умисного перешкоджання ОСОБА_10 виконанню постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року, шляхом невнесення відомостей про закінчення провадження у справі № 820/3918/15 до АІС «Суди» ІС Податковий блок» та своєчасного ненадання Західній (Центральній) ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформації про набрання законної сили вказаною постановою суду, а також внаслідок не належного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_3 , як начальником юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області і безпосереднім керівником ОСОБА_10 , який у період часу з 23.02.2016 року по 10.01.2017 рік допустив бездіяльність, яка полягала у наступному:
не здійсненні контролю за повнотою і достовірністю внесення підлеглими працівниками відомостей щодо стану судового розгляду у справі № 820/3918/15 та №820/1302/16 до АІС «Суди»;
ненаданні обов'язкових до виконання вказівок підлеглому ОСОБА_10 щодо негайного внесення до АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відомостей щодо результатів судового розгляду у справі № 820/3918/15;
ненаданні членам робочої групи ГУ ДФС у Харківській області з питань доцільності/недоцільності оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДФС, інформації щодо набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року у справі № 820/3918/15;
безпідставному орієнтуванні членів робочої групи ГУ ДФС у Харківській області з питань доцільності/недоцільності оскарження судових рішень на прийняття рішення щодо доцільність оскарження судових рішень у справах № 820/3918/15 та № 820/1302/16, враховуючи відсутність судової перспективи, Західна (Центральна) ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області втратила можливість своєчасно відшкодувати ТОВ «Престиж Авто Сіті» ПДВ за червень 2014 року у розмірі 4 238 319,0 грн. до моменту зміни порядку такого відшкодування 01.04.2017 року.
Вказує, що всі вище перелічені такі ознаки його протиправної бездіяльності, які зазначають слідчий та прокурор на предмет його причетності до таких подій, спростовуються тим, що відповідно до своїх повноважень з дати покладення на нього обов'язків начальника Управління правового забезпечення ГУ ДФС у Харківській області, так і призначення на цю посаду, він постійно проводив протокольні наради на здійснення контролю за повнотою та достовірністю наповнення АІС «Суди» про що було повідомлено слідчого та прокурора з наданням відповідних протоколів таких нарад.
Всі судові рішення, які надходили до ГУ ДФС у Харківській області, він розписував до виконання встановленим порядком, і всі такі судові рішення абосупровідні листи суду до них мають його резолюцію.
Всі рішення щодо доцільності або недоцільності подальшого судового оскарження судових рішень приймались колегіально встановленим в ГУ ДФС уХарківській області порядком, і ніякої інформації з питань щодо набрання законної сили судовими рішеннями Харківського окружного адміністративного суду по справам № 820/3918/15 та №820/1302/16 він не приховував та не спотворював, відповідно до чого всі члени робочої групи були обізнані з цих питань при прийнятті відповідного рішення, та жодних доказів зворотних обставин слідчий не надав.
Звернутає увагу суду, що в період з 05.10.2015 року по 23.02.2016 року він не працював на посаді начальника Управління правового забезпечення і про таку справу йому нічого не було відомо, тим більше про набрання законної сили судового рішення по справі №820/3918/15.
Більш того, на той час, такі судові рішення надходили на виконання до належного відповідача по таким судовим справам - Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, а потім і до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, як до окремих юридичних осіб на обліку в якому підприємство ТОВ «Престиж Авто Сіті» перебувало на податковому обліку.
Слідчий та прокурор вважають, що за такою допущеною з боку ОСОБА_3 бездіяльністю Західна (Центральна) ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківськійобласті втратила можливість своєчасно відшкодувати ТОВ «Престиж АвтоСіті» ПДВ за червень 2014 року у розмірі4 238 319,00 грн., до моменту зміни порядку такого відшкодування 01.04.017року. В зв'язку з таким несвоєчасним відшкодуванням ПДВ зазначеному підприємству, за рішеннями судів адміністративної юрисдикції, була стягнута пеня за прострочення бюджетного відшкодування ПДВ такому підприємству на загальну суму 2 774 538,12 грн.
Жодних обставин або документів, які б свідчили про причетність ОСОБА_3 до невиконання або перешкоджання виконанню судових рішень (виконавчого провадження) по таким справам, та які б свідчили про неналежне виконання з його боку своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, які б могли потягнути настання наслідків несвоєчасного відшкодування Західною Центральною) ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області ПДВ на користь ТОВ «Престиж Авто Сіті» пені у розмірі 2 774 538,12 грн., такими судовими рішеннями по справі № 820/1302/16 не встановлено.
Всі інші судові рішення Харківського окружного адміністративного суду на які посилається слідчий, за якими була стягнута пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ у загальній сумі 2 774 538,12 грн., містять посилання виключно на судові рішення по справам 820/3918/15 та 820/1302/16 та на обставини які ними встановлені.
Слідчий посилається на такі судові рішення судів адміністративної юрисдикції, які набрали законної сили, які фіксують факт і причини настання наслідків своєчасного невиконання рішень Харківського окружного адміністративного суду по справам №820/3918/15 та № 820/1302/16 та причин виникнення такої бюджетної заборгованості яка тривала в часі та стягувалась за виконавчими листам суду.
Таким чином, слідчий дійшов висновку, що внаслідок неналежного виконання, ОСОБА_3 як начальником юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області своїх посадових обов'язків та несумлінне ставлення до них, державі заподіяно майнової шкоди у вигляді стягнення пені у загальному розмірі 2 774 538,12 грн, у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням Західною Центральною) ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податку на додану вартість на користь ТОВ «Престиж Авто Сіті», яка у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто, що спричинило тяжкі наслідки.
За таких обставин слідчий та прокурор вважають, що обгрунтовано підозрюють ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Посилання слідчого та прокурора в повідомленні про підозру лише на тойфакт, що ОСОБА_3 займає посаду в податкових органах і має відповідніповноваження, не надають органу досудового розслідування підозрюватийого за такими обставинами у службовій недбалості, тим більше слідчий тапрокурор не зазначили в повідомленні про підозру, що саме ОСОБА_3 повинен бувзробити (або утриматися від вчинення будь-яких дій) і згідно якого законувстановленого законом порядку), щоб підприємство ТОВ «Престиж АвтоСіті» своєчасно отримало бюджетне відшкодування за такими судовимирішеннями.
За таких обставин, рішенням слідчого та прокурора в формі пред'явленого ОСОБА_3 повідомлення про підозру від 26 лютого 2020 року в такому кримінальному провадженні вважає необгрунтованим, яке свідчить про порушення його прав та необгрунтованість кримінального переслідування, і яке підлягає скасуванню встановленим КПК України порядком. На підставі викладеного просить задовольнити скаргу.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Зазначив, що про необґрунтованість підозри свідчить постанова про зміну цієї підозри.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просила скаргу задовольнити. Вказала, що судовими рішеннями спростовується підозра.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив скасувати підозру. Вказав, що вимоги скарги підтверджуються змінами підозри : 11.08.2020 року, 13.10.2020 року.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Вказав, що підозра є обгрнутованою, повністю пітверджується доказами. За аналогічною скаргою ОСОБА_3 судом вже приймалося рішення про залишення скарги без задоволення.
Заслухавши підозрюваного, адвокатів, прокурора, дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.
Встановлено, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, за процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінального провадження №42017220000001379 від 29.11.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 382 КК України.
26.02.2020 року слідчим другого слідчого відділу слідчого управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_7 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_8 у кримінальному проваджені № 42017220000001379 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Як вбачається з повідомлення про підозру, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , відповідно до наказу № 96-о від 23.02.2016 року призначений на посаду в.о. начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Харківській області.
Згідно наказу № 122-о від 02.03.2016 року ОСОБА_3 з 03.03.2016 року призначено на посаду начальника юридичного управління Головного управління ДФС у Харківській області.
При цьому, встановлено, що, начальник відділу правового супроводження перевірок з питань адміністрування ПДВ управління правової роботи (юридичного управління) ОСОБА_10 , безпосереднім керівником якого був ОСОБА_3 з 23.02.2016, і який мав довіреність на представництво інтересів Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області по справі № 820/3918/15 та який мав можливість безперешкодного внесення відомостей щодо ухвалення судового рішення - ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 року у справі № 820/3918/15 до АІС «Суди», будучи згідно даних АІС «Суди» відповідальним юристом за ведення судової справи №820/3918/15, 17.12.2015, перебуваючи у невстановленому місці, отримавши ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 року та від 07.12.2015 у справі № 820/3918/15, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, маючи відповідну технічну можливість, а також маючи у своєму прямому підпорядкуванні достатню кількість підлеглих працівників, умисно не вніс до АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відомості щодо винесення Харківським апеляційним адміністративним судом ухвал від 03.12.2015 та від 07.12.2015 року, тим саме приховавши ці ухвали, а також не вніс відповідні відомості щодо повернення апеляційної скарги Західної ОДПІ у м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області та закриття провадження у справі № 820/3918/15 до розділу «Результат розгляду справи» АІС «Суди» ІС «Податковий блок». При цьому, позначку щодо закриття справи та щодо закінчення судового провадження у справі № 820/3918/15 проставлено в розділі «Результат розгляду справи» АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відповідальним юристом ОСОБА_10 лише 10.01.2017 року.
Таким чином, слідчий та прокурор вважає, що внаслідок тривалого, період з 17.12.2015 року по 10.01.2017 рік, умисного перешкоджання ОСОБА_10 виконанню постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року, шляхом невнесення відомостей про закінчення провадження у справі № 820/3918/15 до АІС «Суди» ІС Податковий блок» та своєчасного ненадання Західній (Центральній) ОЛПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області інформації про набрання законної сили вказаною постановою суду, а також внаслідок не належного виконання своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_3 , як начальником юридичного управління ГУ ДФС у Харківській області і безпосереднім керівником ОСОБА_10 , який у період часу з 23.02.2016 року по 10.01.2017 рік допустив бездіяльність, яка полягала у наступному:
не здійсненні контролю за повнотою і достовірністю внесення підлеглими працівниками відомостей щодо стану судового розгляду у справі № 820/3918/15 та №820/1302/16 до АІС «Суди»;
ненаданні обов'язкових до виконання вказівок підлеглому ОСОБА_10 щодо негайного внесення до АІС «Суди» ІС «Податковий блок» відомостей щодо результатів судового розгляду у справі № 820/3918/15;
ненаданні членам робочої групи ГУ ДФС у Харківській області з питань доцільності/недоцільності оскарження судових рішень, прийнятих не на користь органів ДФС, інформації щодо набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2015 року у справі № 820/3918/15;
безпідставному орієнтуванні членів робочої групи ГУ ДФС у Харківській області з питань доцільності/недоцільності оскарження судових рішень на прийняття рішення щодо доцільність оскарження судових рішень у справах № 820/3918/15 та № 820/1302/16, враховуючи відсутність судової перспективи, Західна (Центральна) ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області втратила можливість своєчасно відшкодувати ТОВ «Престиж Авто Сіті» ПДВ за червень 2014 року у розмірі 4 238 319,0 грн. до моменту зміни порядку такого відшкодування 01.04.2017 року.
13.03.2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
21.04.2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців.
21.04.2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3
22.06.2020 року ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_3
13.10.2020 року прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 42017220000001379 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Згідно з ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Загальні вимоги щодо змісту повідомлення про підозру визначені ст. 277 КПК України.
Так, у відповідності до приписів вказаної статті, повідомлення про підозру має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та жодних сумнівів щодо його незаконності або порушення порядку вручення не викликає.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, то вони свого підтвердження під час розгляду не знайшли. Суд вважає достатніми на цьому етапі провадження зібрані органами досудового розслідування докази для висновку про причетність ОСОБА_3 до вчиненого кримінального правопорушення, а інші докази, на необхідність дослідження яких вказують підозрюваний та захисники, підлягають дослідженню та оцінці на стадії судового провадження.
За визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, судового розгляду.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
У розумінні чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
При вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_3 підозри, суд виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
З системного аналізу вищевказаної позиції ЄСПЛ щодо наявності у кримінальному провадженні повідомлення про підозру в контексті його суті як процесуального рішення, суд вважає, що момент повідомлення про підозру є початком одного з найважливіших етапів досудового розслідування, на якому орган досудового розслідування на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів готовий висловити припущення щодо вчинення певною особою кримінального правопорушення, з метою отримання можливості здійснення подальших слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадження, однією з головних умов для здійснення яких є наявність повідомлення особи про підозру. При цьому, згідно з вищевказаною позицією ЄСПЛ, обсяг доказів, наявних у розпорядженні органу досудового розслідування, не обов'язково повинен бути достатнім для пред'явлення конкретній особі обвинувачення у кримінальному провадженні та скерування справи до суду, оскільки можливість вирішення питання про наявність чи відсутність достатньої для цього кількості доказів і є основною метою повідомлення про підозру та вчинення подальших процесуальних дій.
Крім того, обгрунтованість підозри ОСОБА_3 була предметом оцінки і слідчого судді при вирішенні питання про обрання та продовження відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу.
Підставою для скасування повідомлення про підозру або визнання такою, що не набула статусу підозрюваного, є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру, відсутність обов'язкових елементів повідомлення про підозру.
Проте, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Однак слідчим суддею не встановлено очевидної необґрунтованості підозри. Наведені доводи скарги ОСОБА_3 в цій частині стосуються перевірки доказів по суті, що здійснюється на стадії судового розгляду.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень.
Таким чином, надання оцінки доказам, на яких ґрунтується підозра, можливе лише в межах перевірки їх достатності для повідомлення особі про підозру та не може завчасно вирішуватися питання про їх допустимість та достовірність, обґрунтованість чи безпідставність в контексті вирішення питання про доведеність винуватості певної особи у вчиненні злочину та наявності в її діях ознак інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки ці питання можуть бути вирішені лише під час розгляду судом кримінального провадження по суті.
Слід також зазначити, що ОСОБА_3 оскаржив повідомлення про підозру від 26.02.2020 року, проте 13.10.2020 року прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, Харківської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному проваджені № 42017220000001379 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 2 ст. 367 КК України.
Таким чином, на момент вирішення заявлених вимог, припинив дію сам предмет оскарження.
Крім того, частина вимог скарги про зобов'язання компетентних посадових осіб прокуратуриХарківської області у кримінальному провадженні № 42017220000001379 від 29.11.2017 року вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 42017220000001379 про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінальних правопорушень,передбачених частиною 2 статті 367 КК України, не відноситься до компетенції слідчого судді та не підлягає розгляду слідчим суддею в порядку ст. 303 КПК України.
Таким чином, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги за необґрунтованістю та безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 303, 306, 307, 309, 372, 376, 532 КПК України , -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1