Справа № 541/1562/20
Провадження №2/541/885/2020
Іменем України
12 листопада 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді - Куцин В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Байва Т.В.,
розглянувши заочно в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,
19.08.2020 Приватне акціонерне товариств «Страхова група «ТАС» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог АТ «СК «ТАС» заначило, що 07 вересня 2018 року о 08 год. 50 хв. в місті Миргород Полтавської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області у справі 541/2044/18 від 07 листопада 2018 року винним у даній ДТП визнано ОСОБА_1 ..
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 16.01.2018 №АК/6397405 транспортний засіб DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований у АТ «СК «ТАС».
20.09.2018 власник пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 КП «Спецкомунтранс» звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі повідомлення про настання страхової події від 07.09.2018, заяви про виплату страхового відшкодування від 20.09.2018 № 557, ремонтної калькуляції № 13793_13 від 17.09.2018, складеного страхового акту № 26836Р/13/2018 від 02.10.2018, ПрАТ «СГ «ТАС» в межах ліміту Полісу № АК/6397405, здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 27451,55 грн. що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування.
Посилаючись на пункт 38-1.1 ст.38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до положень якого, у разі здійснення страховиком відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж зазначено договором страхування, то особа відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування, АТ «СК «ТАС» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 50 % виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13725 грн. 75 коп. (а.с.1-29).
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.08.2020 справу за вищезазначеним позовом постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.36-37).
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.56). Представник позивача - адвокат Сечко С.В. направив на адресу суду клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, зазначив, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував (а.с.57-57).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.56).
Крім того, відповідач, відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК, інформувався про наявність в провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до нього та дату розгляду справи, шляхом публікації оголошення на веб-сторінці Миргородського міськрайонного суду Полтавської області офіційного веб-порталу судової влади (а.с.46, 51).
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Згідно ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Положеннями ч.4 ст.223 ЦПК України передбачено, що в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача.
В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6397405 від 16.01.2018, зі строком дії з 17.01.2018 по 16.01.2019 включно, укладеного між страховиком - Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та страхувальником - ОСОБА_4 , була застрахована цивільно-правова відповідальність осіб, які на законних підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб DAEWOO Lanos державний номерний знак НОМЕР_1 , (а.с.6).
07.09.2018 за участю забезпеченого транспортного засобу відбулася дорожньо-транспортна пригода.
Відповідно до постанови Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07.11.2018 по справі №541/2044/18, 07 вересня 2018 року о 08 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO Lanos д.н.з. НОМЕР_1 не вжив заходи при виникненні перешкоди для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди та допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв попереду для виконання повороту. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_1 порушив пункт 10.1, 10.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу (а.с.5).
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
20.09.2018 власник транспортного засобу ВАЗ 2104 д.н.з. НОМЕР_2 - КП «Спецкомунтранс», звернувся до страховика - АТ «СГ «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування за договором ОСЦПВВНТЗ (а.с.9).
Згідно страхового акту №26836Р/13/2018 від 02.10.2018 та розрахунку суми страхового відшкодування до нього сума страхового відшкодування становить 27451,55 грн. (а.с. 22-23). Згадана сума була розрахована наступним чином 28451,55 грн. (матеріальний збиток на підставі ремонтної калькуляції № 13793/13 від 17.09.2018) - 1000 грн. (франшиза) = 27451,55 грн..
На підставі повідомлення про настання страхової події від 07.09.2018 (а.с.8), заяви про виплату страхового відшкодування від 20.09.2018 № 557 (а.с.9), ремонтної калькуляції № 13793_13 від 17.09.2018 (а.с.17-21), складеного страхового акту №26836Р/13/2018 від 02.10.2018 9 (а.с.22), АТ «СГ «ТАС» в межах ліміту Полісу №АК/6397405 від 16.01.2018, здійснила виплату страхового відшкодування КП «Спецкомунтранс» у розмірі 27451,55 грн., що підтверджується платіжним дорученням про виплату страхового відшкодування (а.с.27).
Відповідно до статті 1 України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96 ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 13.2 ст.13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України - учасник війни, особа з інвалідністю II групи, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесена до I або II категорії, пенсіонер, а забезпечений транспортний засіб має робочий об'єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належить цьому громадянину на праві власності.
Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - це юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Пунктом 38-1.1. ст. 38-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону, при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту, то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.
Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
З матеріалів справи вбачається, що винною особою у здійсненні ДТП є ОСОБА_1 та на нього не поширюється пільга у вигляді знижки щодо сплати страхового платежу, а тому на нього необхідно покласти обов'язки компенсувати 50 % виплаченого страхового відшкодування у розмірі 13725,75 грн., оскільки страхувальнику автомобіля DAEWOO Lanos д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_4 при укладенні Полісу №АК/6397405 від 16.01.2018 (а.с.6) як пенсіонеру надана пільга на оплату страхового платежу в розмірі 50%.
На момент вчинення ДТП саме відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , який був застрахований ОСОБА_4 із застосуванням пільги, передбаченої п.13.2 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Зокрема, відомості про те, що відповідачем ОСОБА_1 автомобіль DAEWOO Lanos д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований із застосуванням пільгових умов в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, суд враховує вимоги Європейського суду з прав людини, який вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки на момент вчинення ДТП саме відповідач, як водій, керував забезпеченим транспортним засобом, який було застраховано ОСОБА_4 на пільгових умовах, тому наявні правові підстави для стягнення саме з відповідача ОСОБА_1 на користь страховика відшкодування 50 % суми страхового відшкодування у розмірі 13725,75 грн..
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ СГ «ТАС» підлягають до задоволення.
За змістом ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги АТ «СГ «ТАС» задоволено повністю, з відповідача підлягають до стягнення на користь позивача 2102 грн. судового збору, сплаченого останнім при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 13, 76-82, 133, 137, 141, 191, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України; 993, 979, 1191 ЦК України, Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 №85/96 ВР, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV, суд, -
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 13725 грн. 75 коп. (тринадцять тисяч сімсот двадцять п'ять гривень сімдесят п'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» 2102 (дві тисячі сто дві гривні) понесених судових витрат з оплати судового збору, при зверненні з позовом до суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Учасники справи:
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», юридична адреса: пр-т Перемоги, 65, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 30115243;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м.Миргород Полтавської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 12 листопада 2020 року.
Суддя: В. М. Куцин