Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 1613/404/2012
Провадження № 4-с/553/17/2020
Іменем України
13.11.2020м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді: Новака Ю.Д.,
при секретарі: Каленіченко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), заінтересована особа: ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Одночасно з цим просив поновити пропущений строк для подання скарги.
В обґрунтування скарги посилається на те, що державним виконавцем Тригубенко І.В. всупереч ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання судового рішення накладено арешт на всі рахунки ОСОБА_1 у АТ «Державний ощадний банк України», в тому числі пенсійний.
ОСОБА_1 звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту із пенсійного рахунку у задоволенні якого відмовлено.
Таким чином, державним виконавцем накладений арешт на 100% коштів, які надходять на пенсійний рахунок ОСОБА_1 . Заявник із вказаним не погоджується, вважає, що такими діями посадова особа порушила права боржника, у зв'язку з чим звернувся за захистом до суду.
До суду представник заявника - адвокат Марченко Г.І. подала заяву, в якій скаргу підтримала, надавши пояснення аналогічні викладеним у скарзі, зазначила, що боржник фактично повністю не має можливості отримати пенсію, оскільки вказаний картковий рахунок заблоковано внаслідок накладеного арешту. Просила скаргу задовольнити оскільки вважає, що останній постановою наклав арешт на всі грошові кошти на рахунках боржника, у тому числі понад встановлені розміри для відрахування за законом, що призвело до неможливості отримання ОСОБА_1 пенсії у повному обсязі.
Також просила поновити пропущений з поважних причин строк звернення до суду зі скаргою, так як перед цим оскаржувалися дії державного виконавця та ухвалу суду про повернення скарги отримано поштою лише у липні 2020 року, крім того до 31.08.2020 року діють карантинні заходи, пов'язані з епідемією коронавірусної інфекції COVID-19
Представник Шевченківського ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) у судове засідання не з'явився будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, раніше надіслав до суду заяву про проведення судового засідання без участі представника.
Заінтересована особа - стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином.
Неявка вказаних осіб відповідно до положень ч.2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, а також заперечення на скаргу, об'єктивно оцінивши зібрані докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, в їх сукупності, а також надані матеріали виконавчого провадження, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу положень ст.5 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів скарги, у Шевченківському ВДВС м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на виконанні перебуває виконавче провадження №59582910, відкрите на підставі виконавчого листа №1613/404/2012, виданого Ленінським районним судом м.Полтави від 14.03.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 330836,96 грн.
9 грудня 2019 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на усіх розрахункових рахунках боржника, відкритих в установах банків та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.
З наданих до скарги копій документів слідує, що на виконання наведеної постанови арешт накладений на кошти, що знаходяться, зокрема, на картковому рахунку (картка для виплат) № НОМЕР_1 , який відкритий на ім'я ОСОБА_1 у ПАТ «Державний ощадний банк України».
Боржник ОСОБА_1 вважає дії виконавця щодо арешту коштів на вказаному рахунку, з якого він отримує пенсію, та звернення на них стягнення без врахування обмежень, встановлених ст.70 Законом України «Про виконавче провадження», протиправними.
Боржник звернувся до Шевченківського ВДВС м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) із заявою щодо усунення порушень законодавства та зняття арешту з пенсійного рахунку, оскільки розмір відрахувань перевищує 50% від суми, що залишається після сплати ним податків.
На вказану заяву листом відділу ДВС за №38522 надано відповідь про наявність непогашеної заборгованості, а також, що боржником не надано документального підтвердження щодо заборони звернення стягнення на рахунок боржника, у зв'язку з чим відсутні підстави для зняття арешту та рекомендовано звернутись до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
Суд, враховуючи наведені норми законів та обставини справи, вважає, що дії державного виконавця по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 9 грудня 2019 року в цілому відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», якими визначаються заходи примусового виконання рішень та загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.
Однак, як встановлено під час розгляду скарги, на картковий рахунок заявника ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , який відкритий у ПАТ «Державний ощадний банк України», проводиться зарахування пенсії, про що свідчить довідка банку від 05.02.2020 року.
Також представник заявника у скарзі зазначив, що кошти, які ОСОБА_1 отримує як пенсію, перераховуються саме на зазначений рахунок № НОМЕР_1 , та окрім пенсії на вказаний рахунок інших надходжень немає. Фактично такими діями виконавця проводиться звернення стягнення 100% пенсії, оскільки боржник через арешт рахунку позбавлений можливості розпоряджатися своєю пенсією, та не має інших джерел доходу і фактично позбавлений засобів до існування.
Вказані обставини не були встановлені на час винесення постанови та не враховані державним виконавцем під час розгляду звернення боржника.
Розділом IX Закону України «Про виконавче провадження»врегульовано звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зокрема умови, порядок, розмір такого.
Відповідно до ч.1ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати ( пенсії) та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати ( пенсії) , що має бути виплачена особі, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати ( пенсії) у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року).
Державним виконавцем не було доведено, що грошові кошти, які перебувають на рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ «Державний ощадний банк України на ім'я ОСОБА_1 , мають інше походження ніж пенсія.
Враховуючи зазначене вище, в результаті накладеного арешту на вказані кошти не враховано встановлених законом обмежень щодо розміру відрахувань із пенсії боржника, а арешт накладений лише в межах загальної суми заборгованості за виконавчим документом.
За вказаних обставин, ОСОБА_1 фактично позбавлений можливості отримувати гарантовану законом частину його доходу із пенсії, як засобу до існування, що є суттєвим порушенням його прав.
Таким чином, накладення арешту та утримання всього розміру пенсії, яка зараховується на відповідний банківський рахунок боржника, без врахування вищевказаних вимог чинного законодавства, є неправомірним.
Беручи до уваги викладене, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що державним виконавцем не вжито передбачених законом заходів щодо забезпечення ефективного здійснення виконавчих дій в частині звернення стягнення із пенсії боржника та недопущення порушення його законних прав і інтересів під час виконавчого провадження, спрямованих на недопущення арешту всіх грошових коштів, які є отриманою боржником заробітною платою, згідно вимог Закону.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги і вважає необхідним зобов'язати державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом винесення та направлення на адресу банківської установи розпорядження щодо встановлення чіткого розміру відрахувань за виконавчим документом із пенсії ОСОБА_1 , що зараховується на відповідний банківський рахунок боржника згідно з вимогами ч.2 ст.70 Закону, а саме - 50 відсотків.
Крім того, у скарзі заявник просив поновити пропущений строк для подання скарги.
Враховуючи, що після отримання оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 в позасудовому порядку намагався вирішити питання про скасування арешту з його рахунку, що підтверджується відповідними письмовими доказами, наявними у справі, суд вважає за можливе поновити строк на оскарження постанови державного виконавця від 9 грудня 2019 року.
Керуючись ст.ст. 48, 70 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.127, 259 447-451 ЦПК України, суд, -
Поновити заявнику строк для звернення зі скаргою до суду.
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо невжиття заходів та недопущення арешту грошових коштів в розмірі всієї суми пенсії боржника ОСОБА_3 (РНОКПП № НОМЕР_2 ), що надходять на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ТВБВ №10016/0119 філії- Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» ( ЄДРПОУ 09331508), яке є відокремленим підрозділом АТ «Державний ощадний банк України» ( ЄДПОУ 00032129 ).
Зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м.Полтава Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) винести розпорядження, відповідно до якого утримувати із пенсії боржника ОСОБА_1 , що зараховується на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий ТВБВ №10016/0119 філії- Полтавського обласного управління АТ «Ощадбанк» ( ЄДРПОУ 09331508), яке є відокремленим підрозділом АТ «Державний ощадний банк України» ( ЄДПОУ 00032129 ), заборгованість за виконавчими документами до погашення у повному обсязі в розмірі 50 відсотків, який встановлений згідно закону.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак