13.11.2020
єдиний унікальний номер справи 531/1796/20
номер провадження 1-кс/531/417/20
13 листопада 2020 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , начальника Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , користувачів майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020175180000130 від 03 листопада 2020 року, -
Начальник Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року випуску, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , власником якого, є ОСОБА_6 , шляхом заборони користування та розпорядження транспортним засобом на час проведення дізнання по кримінальному провадженню, та який зберігати на території майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Карлівського ВП ГУНП України в Полтавській області за адресою: вул. Симоненка, 1, м. Карлівка, Полтавської області.
Клопотання мотивовано тим, що в ході проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020175180000130 від 03 листопада 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, було встановлено, що 02 листопада 2020 року, близько 19 години, на вул. Полтавський шлях м. Карлівка, невідома особа, під приводом купівлі-продажу автомобіля, шахрайським шляхом заволоділа майном заявника ОСОБА_4 - автомобілем марки ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1 .
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 вказав той факт, що у своїй власності він має автомобіль марки ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , оранжевого кольору, який вирішив продати. Для цього він розмістив оголошення на сайті оголошень «ОЛХ» про продаж вказаного транспортного засобу за грошові кошти в сумі 1000 доларів США. 02 листопада 2020 року до нього на мобільний телефон зателефонував раніше не відомий йому чоловік, який запропонував придбати вказаний автомобіль та в подальшому приїхав до м. Карлівка, де вони зустрілися біля готелю «Колос» і невідомий чоловік оглянув автомобіль на предмет його придбання. Після огляду, невідомий чоловік вказав, що його все влаштовує та в подальшому передав заявникові десять банкнот номіналом по 100 доларів кожна в якості оплати за вказаний транспортний засіб. Потім на вказаному автомобілі чоловік поїхав в невідомому напрямку, а заявник через деякий час, оглянувши вказані 1000 доларів, виявив, що вони підроблені.
Вказана подія 03 листопада 2020 року була внесена до ЄРДР за №12020175180000130 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В ході проведення подальших розшукових дій було встановлено місцезнаходження вказаного транспортного засобу та особу, яка на даний час користується ним, а саме ОСОБА_5 , який вказав, що придбав даний автомобіль 08 листопада 2020 року у невідомого йому чоловіка за 14200 грн. На даний час вказаний транспортний засіб знаходиться за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 . Також встановлено, що власником вказаного транспортного засобу, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, є ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
В зв'язку з тим, що у дізнання виникла необхідність у збереженні вище вказаного майна, яке є речовим доказом по даному кримінальному провадженню, а саме предметом вчинення кримінального правопорушення, і щодо нього існує сукупність підстав вважати, що воно може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитись, знищитись, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі, виникла необхідність у накладенні арешту.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримав клопотання, просив його задовольнити та визначити місце зберігання майна в Карлівському ВП ГУНП в Полтавській області, оскільки у жодного користувача майна немає відповідних документів на вище вказане майно. А власник автомобіля ОСОБА_6 не бажає брати його на зберігання.
Користувач майна ОСОБА_4 пояснив, що на авто документів не мав. Придбав його близько півроку тому на позичені кошти навпіл з братом. Пізніше вирішили продати автомобіль. При продажі його шукали, передавши фальшиві купюри. Проти задоволення клопотання не заперечує.
Користувач майна ОСОБА_5 пояснив, що купив автомобіль 08 листопада 2020 року за 14200 грн. У нього є свідки того, що він його не вкрав. Пізніше в соціальних мережах знайшов фото автомобіля, який він купив, зв'язався з особою, яка виклала ці фото. Надав всі пояснення працівникам поліції щодо обставин купівлі автомобіля. Не заперечує проти арешту автомобіля, але просить залишити його йому на відповідальне збереження.
Вислухавши присутніх, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Перевіркою встановлено, що за фактом шахрайських дій відносно ОСОБА_4 , відкрито кримінальне провадження №12020175180000130 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Прокурор в клопотанні просить накласти на вище вказане майно арешт, оскільки воно є речовим доказом по справі та щодо нього існує сукупність підстав вважати його предметом злочину, а також є загроза того, що майно може незаконно в подальшому приховуватися, пошкодитися, псуватися, зникнути, втратитись, знищитися, використатися, незаконно передатися у власність іншій особі та на даний час наявна мета забезпечення збереження вказаного речового доказу.
Слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
На думку слідчого судді, речовим доказом в даному кримінальному провадженні є вище вказане майно, і доведено існування ризику можливого приховування, пошкодження, псування, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження речового доказу.
Щодо клопотання ОСОБА_5 про передачу йому майна на відповідальне збереження, то в його задоволенні необхідно відмовити, оскільки а ні у ОСОБА_4 , а ні у ОСОБА_5 немає відповідних документів на право власності, користування чи розпорядження вище вказаним автомобілем. Власник майна ОСОБА_6 не бажає брати його на зберігання, а тому доцільним буде визначити зберігання майна в Карлівському ВП ГУНП в Полтавській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 170-173, 175 КПК України, -
Клопотання начальника Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки ВАЗ-21011, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1977 року випуску, номер шасі (кузова, рами, коляски) НОМЕР_2 , власником якого, є ОСОБА_6 , шляхом заборони користування та розпорядження транспортним засобом на час проведення дізнання по кримінальному провадженню, та який зберігати на території майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Карлівського ВП ГУНП України в Полтавській області за адресою: вул. Симоненка, 1, м. Карлівка, Полтавської області.
В задоволенні клопотання ОСОБА_5 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя