Справа № 524/5851/20
Провадження № 1-кс/524/3052/20
13 листопада 2020 року слідчий суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усть-Камяногорськ, Республіка Казахстан, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України, в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002746 від 20.09.2020 року,-
Слідчий СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12020170090002746 від 20.09.2020 року, яке погоджене з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури ОСОБА_3 .
На обґрунтування клопотання зазначає, що здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 20.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
У ході досудового розслідування встановлено, що 19.09.2020 року приблизно о 18 год. 50 хв. в ясну погоду, без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Київської у м. Кременчуці Полтавської області, яка має по три смуги руху у кожному напрямку, зі сторони вул. Вадима Пугачова в напрямку проїзду 40 років ДАІ м. Кременчука, керуючи автомобілем Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 , у крайній лівій смузі руху, зі швидкістю не менше 77,44-80,88 км./год., рухався водій ОСОБА_5 . В цей саме час, в районі буд. 66-Д по вул. Київська на проїзну частину вийшов пішохід ОСОБА_7 , який почав перетинати дорогу по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво, відносно напрямку руху автомобіля Renault Kangoo р.н. НОМЕР_1 . В момент наближення водія ОСОБА_5 до нерегульованого пішохідного переходу через вул. Київська, попереду нього в попутному напрямку у суміжній-правій, середній смузі руху, рухався автомобіль «Skoda Octavia» р.н. НОМЕР_2 , який почав знижувати швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом, який визначений дорожніми знаками 5.35.1-5.35.2 - «пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 - «зебра», надавши перевагу у русі пішоходу, так як по даному пішохідному переходу рухався пішохід ОСОБА_7 Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_5 , рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту, не врахувавши зменшення швидкості перед дорожньою розміткою нерегульованого пішохідного переходу на суміжній-правій смузі руху автомобіля «Skoda Octavia» д.н.з. НОМЕР_2 , не зменшуючи свою швидкість руху та не зупинивши свій транспортний засіб перед нерегульованим пішохідним переходом, не надав переваги в русі пішоходу, тим самим порушив вимоги п.п. 12.4., 12.9. б), 18.1., 18.4. «Правил дорожнього руху України», виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд передньою частиною керованого ним автомобіля у ліву частину тіла пішохода ОСОБА_7 . В результаті наїзду пішохід ОСОБА_7 отримав смертельні тілесні ушкодження та загинув на місці пригоди.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 747 від 10.11.2020 року при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 з урахуванням даних додаткових методів дослідження виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма голови у вигляді: синця в правій навколоочній ділянці; синця біля внутрішнього кута лівого ока; двох забійних ран в тім'яній ділянці справа; садна в лівій виличній ділянці; крововиливів в м'які покрови голови в проекції вищевказаних ран; крововиливу в правий скроневий м'яз; лінійних переломів кісток склепіння та основи черепу; крововиливів під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома), об'ємом близько 50 мл.; крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка; закрита тупа травма грудей у вигляді: розгинальних переломів 4-5-х правих ребер по середнє-ключичній лінії; згинальних переломів 3-4-5-х правих ребер по лопатковій лінії; садно на шиї; три садна на правій кисті; садно на тлі синця на правій гомілці; крововилив в м'які тканини лівої гомілки.
Всі вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, утворились незадовго до настання смерті (період часу який обчислюється першими хвилинами), від травматичної дії предмету(ів) із властивістю тупого твердого, за комбінованим механізмом удару-струсу та тертя-ковзання, не виключено що як у пішохода в умовах дорожньо-транспортної пригоди. Закрита тупа травма голови за ступенем тяжкості має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, а в даному випадку, як такі, що призвели до смерті згідно (п.п. 2.1.1. б),г), 2.1.2. та 2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., та перебуває в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Закрита тупа травма грудей має ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості. (п.п. 2.2.1. а), б), в), 2.2.2.) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебуває. Всі інші тілесні ушкодження за ступенем тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень згідно (п.п. 2.3.2. б) та 2.3.5.) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», та в причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті не перебувають.
Причиною смерті ОСОБА_7 в момент первинного контакту, ймовірніше за все, був повернений лівою заднє-боковою поверхнею тіла до травмуючого предмету.
При судово-токсикологічному дослідженні крові, вилученої у трупа ОСОБА_7 , виявлений етиловий спирт в концентрації 1,4 проміле, що має ознаки легкого ступеню алкогольного сп'яніння відносно живої особи.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 763 від 28.10.2020 року в умовах даної події водій автомобіля Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 мав технічну можливість зупинити керований ним автомобіль, щоб дати дорогу пішоходу, який знаходився на нерегульованому пішохідному переході, тобто виконанням вимог п. 18.1., 18.4. «Правил дорожнього руху України».
У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Renault Kangoo д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності з вимогами п. 18.1., 18.4. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
11.11.2020 року відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Заслухавши прокурора та слідчого, які підтримали внесене клопотання, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника адвоката ОСОБА_6 , які не заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Внесене слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину та враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на потерпілого та свідків, у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя при розгляді клопотання не бере до уваги, оскільки відомості щодо них відсутні та вони не були безпосередньо допитані у судовому засіданні.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України, однак виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри причетності підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри, оскільки останні підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити ці правопорушення.
Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя згідно з вимогами ст. 178 КПК України враховує, що оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, відповідальність за вчинення злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а також наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням обсягу підозри, покарання, яке загрожує у разі визнання винним, віку та стану його здоров'я, міцності соціальних зв'язків підозрюваного у місці його проживання, а саме те, що він офіційно не працює та не має постійного джерела доходу, є раніше не судимою особою, перебуває на диспансерному обліку з 2017 року у КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» з діагнозом : ППР (а.о.) внаслідок комбінованого вживання декількох ПВР, синдром залежності від алкоголю та опіоїдів, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від суду та органу досудового розслідування, тому є всі підстави застосувати найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього доведені прокурором обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 177,178, 179,184, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170090002746 від 20.09.2020 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період досудового розслідування запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 строком на два місяці наступні обов'язки:
?прибувати до слідчого, прокурора або суду за викликами у встановлений строк, за першою вимогою;
?не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
?утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні, за виключенням як за ініціативою слідчого чи прокурора в їх присутності.
Строк дії ухвали визначити в порядку пп. 2 п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України в межах строку досудового розслідування до 09 січня 2021 року (включно).
Роз'яснити ОСОБА_5 вимоги ч. 2 ст. 179 КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_4 , в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Згідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, заперечення проти даної ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1