Справа № 524/577/20
Провадження № 2/524/1269/20
29.10.2020 року Автозаводський районний суд м Кременчука у складі:
головуючого судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Яковлєвій К.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради про виділ в натурі як об'єктів права спільної часткової власності.,-
До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради про виділ в натурі як об'єктів права спільної часткової власності. Відповідно до позовних вимог, позивач просить суд виділити із спільної часткової власності в натурі, припинити право спільної часткової власності на окремий об'єкт нерухомості - 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , що складається з підвалу VI площею 7, 9 кв.м, підвал VІI площею 1,2 кв.м,підвал VIІІ площею 1. 6 кв.м., підвал ІХ площею 3, 1 кв.м., підвал Х площею 12,4 кв.м., підвал ХІ площею 6,3 кв.м., підвал ХІІ площею 10, 1 кв.м., кухн. «2-1» площею 7, 9 кв.м., кімнату «2-2» площею 23, 5 кв.м., кімнату плошею «2-3 »площею 10,5 кв.м., тамбур ІV площею 1,6 кв.м. по надвірним господарським будівлям та спорудам - частина сараю дощатого «Б», зливна яма Ш,1/3 частина водогону «к», огорожа №2, огорожа №3,1/3 частина воріт №5
Решту приміщень житлового будинку, надвірні господарські будівлі та споруди залишити у користуванні інших співвласників.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі договору купівлі продажу від 04 жовтня 1983 року, є власником 16/25 житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 .
Відповідачі, в свою чергу, є власниками: ОСОБА_2 -1/2 частка, ОСОБА_3 - 1/30 частка, ОСОБА_4 -1/30 частка, ОСОБА_3 -1/30 частка, ОСОБА_5 - 8/50 часток вищезазначеного будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Рішенням суду від 31.07.2018 року ОСОБА_5 , виділено у натурі буд АДРЕСА_1 частку у майні у розмірі 8/50, у зв'язку з чим частки інших співвласників перерозподілились..
Між співвласниками визначено конкретне користування житловим будинком та господарськими будівлями.
Позивач ОСОБА_1 та її захисник Чупілко С.П. позовні вимоги підтримує, просять задовольнити. Не заперечують проти заочного розгляду справи.
Представник третьої особи - виконавчого комітету Кременчуцької міської ради просить проводити розгляд справи за відсутності представника.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Судом встановлено, що згідно договору купівлі - продажу від 04 жовтня 1983 року, зареєстровано в реєстрі № 2-3764 належить 6/25 часток будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1
Іншими співвласниками домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 - 8/50 часток, ОСОБА_2 - Ѕ частка, ОСОБА_3 - 1/30 частки, ОСОБА_4 -1/30 частки, ОСОБА_3 - 1/30 частки,
Рішенням Автозаводського районного суду м Кременчука від 31.07.2018 року ОСОБА_5 виділено у натурі у будинку АДРЕСА_1 частку майна у розмірі 8/50. У зв'язку з виділом частки інших співвласників майна перерозподілені: ОСОБА_1 - 7/25 часток, ОСОБА_2 -3/5 частки, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 1/25 частки кожному.
Вказані особи будь - які домовленості, договори, предметом яких було визначення інших розмірів часток у власності на спірне нерухоме майно в період часу до дня розгляду справи - не укладали.
Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 12/3-19 від 08.01.2020 запропоновано варіант розподілу в натурі об'єкту нерухомого майна, а саме: житлових будинків з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 з виділенням в окремий об'єкт самостійного користування належних ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності 7/25 часток домоволодіння згідно якого відповідно до фактичного користування належить виділити : підвал VІI площею 1,2 кв.м,підвал VIІІ площею 1. 6 кв.м., підвал ІХ площею 3, 1 кв.м., підвал Х площею 12,4 кв.м., підвал ХІ площею 6,3 кв.м., підвал ХІІ площею 10, 1 кв.м., кухн. «2-1» площею 7, 9 кв.м., кімнату «2-2» площею 23, 5 кв.м., кімнату плошею «2-3 »площею 10,5 кв.м., тамбур ІV площею 1,6 кв.м. по надвірним господарським будівлям та спорудам - частина сараю дощатого «Б», зливна яма Ш,1/3 частина водогону «к», огорожа №2, огорожа №3,1/3 частина воріт №5
У зв'язку з виділом ОСОБА_1 належних на праві спільної часткової власності 7/25 часток домоволодіння в об'єкт самостійного користування, перепланування та переобладання проводити не треба.
Згідно положень статей 183, 367 ЦК України та роз'яснень, викладених у пунктах 6, 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок", виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
Разом з тим, згідно пункту 1.2 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 за № 55, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Враховуючи висновок експерта ОСОБА_7 , наданий позивачем, щодо технічної можливості виділу із спільної часткової власності об'єкта нерухомого майна долученого до матеріалів справи визначено фактичне користування спірним житловим будинком.
Таким чином, за технічними показниками об'єкт нерухомого майна може бути поділено між співвласниками, а саме склад новоутворених об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. ст. 316, 328 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. ст. 356-358, 360, 361 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Поліпшення спільного майна, які можна відокремити, є власністю того з співвласників, який їх зробив, якщо інше не встановлено домовленістю співвласників. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном. Співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
На підставі ст. 364, ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991р. п. 6. п. 7, п. 11 визначено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. При поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідачі не подали суду належні і допустимі докази про наявність між сторонами по справі будь - яких домовленостей, договорів про зміну розмірів часток у спільній сумісній власності.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивач правомірно набув право власності на житловий будинок, частка у спільній частковій власності житлового будинку становить 7/25 часток усього домоволодіння, відповідачі володіють та користуються своїми частками житлового будинку, між сторонами склався порядок користування, який забезпечує сторонам можливість обслуговувати та експлуатувати об'єкт нерухомого майна, якими вони володіють, сторони мають окремі входи до свого житла та надвірних будівель, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати неохідно розподілити згіднос т 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 355, 364 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 264, 265, 273, 281, 282, 283, 284, 289, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради про виділ в натурі як об'єктів права спільної часткової власності - задовольнити.
виділити із спільної часткової власності в натурі, припинити право спільної часткової власності на окремий об'єкт нерухомості - 7/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 , приміщення загальною площею 86,1 кв.м в житловому будинку, що складається з : підвалу VI площею 7, 9 кв.м, підвал VІI площею 1,2 кв.м,підвал VIІІ площею 1. 6 кв.м., підвал ІХ площею 3, 1 кв.м., підвал Х площею 12,4 кв.м., підвал ХІ площею 6,3 кв.м., підвал ХІІ площею 10, 1 кв.м., кухні «2-1» площею 7, 9 кв.м., кімнату «2-2» площею 23, 5 кв.м., кімнату плошею «2-3 »площею 10,5 кв.м., тамбур ІV площею 1,6 кв.м.
по надвірним господарським будівлям та спорудам - частина сараю дощатого «Б», зливна яма Ш,1/3 частина водогону «к», огорожа №2, огорожа №3,1/3 частина воріт №5
Решту приміщень житлового будинку, надвірні господарські будівлі та споруди залишити у користуванні інших співвласників.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 289,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 289,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 289,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 289,89 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 289,89 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.С.Предоляк