Справа № 426/9928/20
іменем України
13 листопада 2020 року , м.Сватове
Суддя Сватівського районного суду Луганської області Крива Ю.В., дослідивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу,-
встановив:
До Сватівського районного суду Луганської області в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась його представник адвокат Валєєва М.В. з адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП у сумі 1700 грн.
Після одержання позовної заяви, суддя, крім з'ясування питання чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 КАС України, ще і з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності (п. 4 ч. 1ст. 171 КАС України).
Дослідивши зміст адміністративного позову, матеріали справи, суд приходить до висновку про непідсудність даної справи Сватівському районному суду Луганської області, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до визначеного ст.8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» права на повноважний суд, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України»(заяви № 29458/04 та №29465/04) зазначено, що поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Положеннями §3 КАС України визначено територіальну юрисдикцію (підсудність).
Так, стаття 27 КАС України передбачає виключну підсудність, та згідно ч. 2 ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
Правила предметної підсудності разом з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.
З огляду на вищезазначене, враховуючи, що спір виник з приводу оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності, позов вирішується адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що постанова, яка оскаржується складена у пункті пропуску «Мілове».
За таких обставин розгляд вказаної справи Сватівським районним судом Луганської області буде таким, що прямо порушуватиме положення ст. 20 КАС України та п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в будь-якому випадку справа підсудна виключно Міловському районному суду Луганської області за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
Частина 5 статті 171 КАС України передбачено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 частини 1статті 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 318 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, маючи передбачену законом можливість звернутись з вищевказаним позовом до Міловського районного суду Луганської області, як до суду за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту, до такого суду не звернувся. А відтак, вищевказаний позов слід передати за підсудністю до Міловського районного суду Луганської області як суду за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.
Виходячи з наведеного вище, беручи до уваги, що інститут територіальної юрисдикції розмежовує підсудність справ та те, що провадження у справі ще не відкрито, суд дійшов висновку, що матеріали адміністративного позову слід передати на розгляд за виключною підсудністю до належного суду - Міловського районного суду Луганської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Керуючись ст. 20, ч. 2 ст. 27, п.2) ч. 1 ст.29, ст. ст. 30, 171, 241, 243, 248, 256, 294-295 КАС України, суд,-
постановив:
Матеріали справи № 426/9928/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу передати на розгляд до Міловського районного суду Луганської області.
Копію ухвали про передачу адміністративної справи надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання через Сватівський районний суд Луганської області.
Суддя Ю.В. Крива